Як 400 років тому

Йдеться про Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, де у день первоверховних Петра і Павла, 12 липня, що символічно, погодьтеся, закінчено основні відновлювальні роботи на головному фасаді, про що «Дню» розповіли у Львівській міській раді.

Реставратори повернули будівлі храму автентичний, світлий, колір. Адже, як показали дослідження, первісно фасад був побудований з білого каменю. Також віднайдена колористика отинькованих частин, що будувалися з цегли. І цей оригінальний тиньк теж був світлого кольору. На фасаді, зокрема, відреставрували і відтворили втрачені елементи карнизів та декору. А відновлені скульптури ще й захистили від птахів (здебільшого – голубів) спеціальними сітками.

«Реставрація тривала 2 роки. Результат – дивовижний. Дякуємо усім міжнародним партнерам, які долучились до цих змін», – відгукнувся на закінчення відновлювальних робіт Львівський міський голова Андрій Садовий. І додав, що Гарнізонний храм сьогодні став одним із культових для усіх львів’ян: «Тут молимось за наших військових, зустрічаємось з ними і проводжаємо в останню дорогу».

Дещо деталізувала перебіг відновлювальних робіт керівник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко: «Це була дуже специфічна реставрація. Фасад відновлювали як найцінніший рельєф. Ми радилися, сварилися, дискутували, вирішували складні питання. Скликали навіть цілі ради, бо мусили все обговорити. До прикладу, коли говорили про штукатурку, то запрошували спеціалістів з Польщі. Було багато дискусій щодо кольору. Окремі дослідники казали, що він пофарбований і це треба залишити. Але ґрунтовні дослідження показали, що це не фарба, а бруд і потемніння каменю з часом. Цей фасад був побудований з білого каменю і первісно він був таким, яким ми зараз його бачимо».

Роботи виконували українські та польські реставратори. З міського бюджету Львова на реставрацію фасаду виділили майже 8 млн грн. Також фінансування надійшло від міністерства культури та національної спадщини Польщі. Реставратори наразі працюють на нижніх партіях порталу. Також у храмі у співпраці з фундацією «Полоніка» розпочинають реставрувати вівтар.

Ну і, звісно ж, варто згадати про те, що у храмі нещодавно відкрили фрески центрального склепіння – авторства Франциска Григорія Екштайна з Моравії, виконані у 1738-1740 роках, над відновленням яких реставратори працювали 7 років (!).

Погортайте «День» – дізнаєтеся більше про красу барокових картин, які рятували фахівці Краківської та Львівської академій мистецтв, та вражаючий ефект ілюзіоністського малярства.

Довідково:

У радянські часи церкву закрили, деякий час використовували як склад, а з 1970-х років передали Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника – під книгосховище.

8 липня 2010 року Львівська міська рада передала храм у власність Курії Львівської Архієпархії Української греко-католицької церкви.

6 грудня 2011 року у Гарнізонному храмі відбулася перша за 65 років літургія.

Храм освячено та відкрито з нагоди 20-ї річниці створення Збройних Сил України. Обряд освячення та Святу Літургію очолював Архієпископ і Митрополит Львівський УГКЦ владика Ігор Возьняк.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День»

Фото Львівської міської ради (Роман БАЛУК)