Перейти до основного вмісту

«5 вимірів Києва»

У столиці розпочав роботу лекторій з урбаністики
18 лютого, 16:04
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Всього заплановано сім лекцій. Перша була присвячена історії київської архітектури, хоча говорили також і про сучасність. Лектор – архітектор і художниця Марина Нікольчева.

За її словами, впродовж півтори тисяч років свого існування (а може й довше – точної дати заснування сьогодні ніхто назвати не може) Київ нерідко був лідером загальносвітових тенденцій. Так, наприклад, це одне з перших міст, яким правила жінка – княгиня Ольга. Водопровід, електрика і магдебурзьке право з’явилися тут також далеко не в останню чергу. У ХІІІ столітті населення Києва сягнуло від 50 до 100 тисяч мешканців – одне з найбільших міст у світі на той час. Наступного разу такого показника вдалося досягнути аж… через 600 років. Пояснюється це ще однією сумною особливістю української столиці – за свою історію місто неодноразово зазнавало тотального руйнування. Найстрашніші були у 1240 році – внаслідок завоювання татаро-монголів і у ХХ столітті – під час Другої світової війни.

Однак сьогодні столицю України спіткало нове нашестя – хаотична сповнена несмаку масова забудова. Чому так відбувається? «Будувати нині можуть або люди, в яких є гроші, або держава – інших варіантів немає, – пояснює Марина Нікольчева. – Що стосується держзамовлення, то його проблема передусім у відсутності достатнього фінансування. Крім того, як і в інших галузях, тут досі зберігся радянський підхід. Відповідно у талановитих архітекторів немає жодного інтересу мати справу з державними структурами. З багатими ж людьми співпрацювати буває ще складніше, адже їхні смаки – часто не влазять в жодні рамки. Перед архітектором постає моральна дилема – задовольняти запити замовника чи піклуватися про місто». За словами Марини Нікольчевої, ситуація може змінитися лише з загальним підвищенням рівня культури – коли цінністю будуть не лише гроші, але й принаймні ім’я та репутація бізнесмена.

Нині постає питання – як трансформувати міський простір, щоб при цьому Київ не втратив свого багатого історичного контексту? Впродовж останніх десятиліть набула поширення практика «відбудови» своєрідних фальш-споруд. Йдеться про втрачені історичні будівлі,  конструкція й вигляд яких сьогодні достеменно невідомі. До переліку можна зарахувати Золоті і Лядські (що на Майдані Незалежності) ворота й навіть  Михайлівський Золотоверхий монастир. Доречність такого підходу – питання нині гостродискусійне. «Можливо, робити такі своєрідні натяки на історичні споруди й не погано – ми немов помічаємо їх на тлі сучасного міста, – вважає Марина Нікольчева. – Все знову ж таки зводиться до якості. Навряд чи нинішній Михайлівський монастир є адекватним відтворенням будівлі, що існувала колись на цьому місті. Але чи варто називати його фальш-спорудою – особливо після подій, що розгорталися там під час Революції Гідності? Не думаю».

На роль символу Києва в туристичних мапах і довідниках сьогодні може претендувати багато будівель – на думку спадають Софійський собор, Києво-Печерська лавра. «Не можна позбавляти туристів радості бачити ці видатні пам’ятки, але, на жаль, в їхній тіні залишаються багато інших цікавих споруд, – говорить Марина Нікольчева. – Наприклад, поза увагою гостей міста часто опиняються поодинокі зразки вітчизняного конструктивізму. Зокрема, будівля Українського інституту науково-технічної і економічної інформації, що знаходиться поруч з станцією метро Либідська і нагадує за формою велетенську «тарілку». Забувають і про так званий «будинок лікаря» на Великій Житомирські або ж мій улюблений готель «Салют», що на вулиці Івана Мазепи. Останній – зразок справжнього інженерного експериментаторства. На жаль, екскурсії туди не проводять, але зайти всередину і роздивитись заборонити ніхто не може».

Лекція Марини Нікольчевої у кафетерії «Розумна Кава в Худграфі», що розташувався в невеличкому підвалі неподалік парку Шевченка (вул. Володимирська, 65), зібрала близько десятка людей – не так і мало з огляду на вартість вхідного квитка. «День» вітає всі ініціативи, спрямовані на осмислення сучасної української міської культури. Наступна зустріч в рамках лекторію «5 вимірів Києва» відбудеться вже цієї суботи об 11 годині за цією ж адресою.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати