Локаут лиш розпочався, а крайніх уже знайшли
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19980708/4127-14.jpg)
Однак цього року ситуація склалася інша — настало, так би мовити, затишшя перед бурею. У лізі — локаут, іншими словами, трудовий конфлікт між господарями клубів і гравцями, який за «успішного» його розвитку може навіть зірвати початок нового баскетбольного сезону. Перший з локаутів стався 1995 року й тривав цілих три місяці, а в наступному дуже швидкоплинним, — аж... кілька годин. Доречно нагадати, що тоді хазяї команд і профспілка баскетболістів ударили по руках і уклали трудові угоди терміном на 6 років. Тоді ж був уперше внесений пункт про право перегляду власниками клубів контрактів із гравцями, якщо загальна сума заробітків останніх перевищить 51,8% від усіх зароблених лігою грошей.
У чемпіонаті, котрий завершився, на оплату пішло 57%, що й стало основною причиною протистояння. Як, наприклад, згідно з угодою, можна втримати межу зарплати в $ 29 млн. на всіх гравців однієї команди, якщо тільки один Майкл Джордан із «Чікаго Буллз» поклав на свій рахунок $ 36 мільйонів?
Таке положення справ не влаштовує тих, хто виплачує ці суми, і вони хочуть встановити жорсткий ліміт на виплату одному гравцеві (не більш як 30% від заробітку команди), а також закріпити новачків ліги за клубом не на 3 роки, як було до цього часу, а на 5.
Словом, основна мета цього локауту — відмінити так звану поправку Ларрі Берда, за якою клуб може запропонувати своєму ж гравцеві, котрий переходить у розряд вільних агентів, будь-яку суму грошей.
Поки протистояння між господарями та спортсменами продовжується, у НБА заборонені всі переходи. До речі, є й перші, так би мовити, крайні, — це одинадцять гравців, які не встигли отримати останні, належні їм за виступи в попередньому сезоні, гроші.