Махаон і Подалірій
Міфологічні герої й червонокнижні метелики
Легенда розповідає, що, метелики були колись квітами, які навчилися літати. Ось і прилітають вони до квітів, кружляють над ними, кличуть за собою. А ті, може, й хотіли б, та вже не вміють літати. А ось давні слов’яни вважали, що метелики — це душі померлих, тому ставилися до них особливо шанобливо.
Одні з найбільших європейських метеликів — Махаон і Подалірій — названі на честь синів знаменитого міфічного лікаря Асклепія. Зокрема, в «Іліаді» Гомера вони показані лікарями-воїнами, що мають високий авторитет. Пізня антична традиція називала Махаона хірургом, а Подалірія — терапевтом.
В Україні, Німеччині, Литві, Латвії та ще в деяких європейських країнах метелики махаон і подалірій занесені до Червоної книги. Охороняються вони у всіх заповідниках, національних парках та ентомологічних заказниках України. На жаль, у результаті господарської діяльності людини — вирубування лісів, розорювання степів, осушення боліт, використання отрутохімікатів — чисельність цих видів значно скоротилася, а подекуди вони навіть перебувають на межі зникнення. Адже на розмірах популяції метеликів позначаються найменші зміни у розмаїтті рослинності місць їхнього проживання. Ще прикро, що через свої яскраву зовнішність та великі розміри, махаон і подалірій надто часто потрапляють до ентомологічних колекцій, їх люблять також просто «мати у себе», щоб милуватися незвичайною красою. А чисельність популяції цих метеликів у нашій країні невелика, насамперед через природні умови (в теплішому кліматі їх значно більше). Та загалом людська діяльність не дуже сприяє їх збереженню.
ПОДАЛІРІЙ
У місцях з високою чисельністю особин виду, на думку фахівців, варто обмежувати місця випасу худоби та сінокосіння, заборонити випалювання трав, обережно використовувати хімікати. Та найбільш надійну охорону метеликів та місць їх проживання можуть забезпечити все ж заповідники, національні парки, створення нових ентомологічних заказників. І те, що махаон і подалірій отримали «червонокнижний» статус, дуже важливо, бо ще років п’ятдесят тому цих метеликів вважали шкідниками, які завдають чималих збитків сільському господарству, й активно з ними боролися. Це важливо не лише для метеликів, а всього довкілля.
Махаон і подалірій, як і більшість метеликів, не лише прикрашають наше життя. Вони впливають на життя лісів і взагалі рослинності всієї Землі. Так, серед метеликів є чимало шкідників сільськогосподарських рослин. Однак на стадії личинок і гусені вони посідають важливе місце в живленні птахів, а дорослі особини запилюють рослини.
«Махаон — напевне, найбільший і найвідоміший європейський денний метелик, — розповідає біолог Поліна РИСКОВА, — насамперед завдяки своєму яскравому забарвленню та великим розмірам (розмах крил сягає 8 см). До речі, забарвлення метелика залежить від клімату. У північній частині ареалу проживання забарвлення досить бліде, а південні махаони набагато більші й мають інтенсивно-жовте забарвлення крил. Зустріти їх можна зовсім несподівано — на польових дорогах, узліссях, луках, садах і на клумбах, у міських парках. Життєдіяльність махаона тісно пов’язана з такими зонтичними рослинами, як дика морква і кріп. На них самка махаона відкладає свої яйця, з яких з’являються товсті, великі гусениці зеленого кольору, з поперечними чорними смужками і червоними цятками на кожній лапці.
Непоганий апетит має й гусінь подалірія, за що її дуже не люблять садівники й городники. Молодший брат махаона — подалірій — теж великий і гарний європейський метелик— вітрильник, який нагадує корабель, що розправив вітрила і мчить у небесній далі. Самі ж метелики — вітряні істоти, на відміну від гусені, харчуються лише квітковим нектаром.
Люди перестали знищувати цих метеликів, та все ж головні їхні вороги — це птахи, павуки та інші комахоїдні. Метелики також дуже вразливі на стадіях переходу в дорослу особину, багато з них гинуть через степові пожежі, знищення місць проживання. У ЗМІ повідомляють, посилаючись на журнал Nature Climate, що чимало видів метеликів можуть повністю зникнути в країнах Європи через збільшення посушливості клімату, спричиненого глобальним потеплінням.
Цього року, до речі, і махаонів, і подаліріїв спостерігалося особливо багато, стрічка у «Фейсбуці» наповнена гарними світлинами метеликів з різних регіонів України. Тож тим, хто любить «летючі квіти», пощастило — такий щедрий на метеликів рік буває не так часто.
Втім, науковець Юрій КАНАРСЬКИЙ (Інститут екології Карпат) вважає, що саме ці метелики не є рідкісним видом, що зникає, і не потребують охорони. Їх завжди було багато в Україні — зокрема, на Закарпатті й у Придністров’ї, а з потеплінням вони розширили «свою» територію значно північніше, чому всі так зраділи. Охороняти ж треба ті види комах, які є маркерами біорізноманіття цінних і унікальних екосистем, ендеміки, релікти і види з загрозливим негативним трендом популяцій, оселищ. На думку еколога, ні махаон, ні подалірій до таких не належать.
«Махаон трапляється практично скрізь на території України, натомість подалірій — реєструється значно рідше. Так виглядає, що цей рік для нього вдалий. Цікаво, чи хтось зареєструє його північніше Рівного, на Поліссі?», — запитує Ростислав ЖУРАВЧАК, заступник директора Рівненського природного заповідника, у стрічці Фейсбук. Він також пропонує реєструвати свої спостереження за цими метеликами на сайті Національної мережі інформації з біорізноманіття і тим самим долучитися до моніторингу біорізноманіття країни. До слова, у Рівненському природному заповіднику 2018-й оголошений Регіональним роком метеликів, у рамках якого відбуваються цікаві заходи, що сприяють ближчому знайомству з цими чарівними представниками довкілля.