Щоденник
28 березня
Весна — це чудова пора року, коли під зігріваючим поглядом сонця клекочуть соки в усьому живому, теплий вітер змушує скинути важкий зимовий одяг, та й просто дедалі частіше усміхаються один одному перехожі. На жаль, довгоочікуване танення снігів перш ніж подарувати нам картину зеленіючих полів і дерев оголює непривабливу картину розкислого від вологи й щедро усіяного сміттям грунту. Разом з весняною багнюкою з’явився й іще один привід поринути в меланхолію, який нам підкинули народні обранці. Йдеться про появу на початку березня фінансової звітності щодо ремонту автопарку головного законодавчого органу країни. Верховна Рада витратила на закупівлю автозапчастин і проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів депутатів 2,5 млн грн.
Питання про те, наскільки дорого обходиться нам утримання всього чиновництва давно вже набило оскому. У багатьох країнах хорошим тоном для влади в боротьбі із загальносвітовою фінансовою кризою стало починати з себе: доречним затягнути свої паски вважає чеська влада, що в грудні минулого року скоротила зарплати законодавців обох палат парламенту, суддів, прокурорів, прем’єр-міністра й президента. Японія в лютому ухвалила закон, згідно з яким зарплата державних службовців усіх рівнів буде скорочена на суму від 7,8% (рядовим службовцям) до 20% (міністрам) і 30% (прем’єр-міністрові). Кошти від скорочення зарплат будуть спрямовані на потреби відновлення країни після руйнівного землетрусу та цунамі в березні минулого року. Але що показово, ще до ухвалення закону, восени минулого року, Кабмін Японії добровільно урізав собі зарплати, щоб спрямувати виручені кошти на потреби відновлення країни. Парламентська комісія Бельгії зменшила зарплати депутатам на 5%, а також прийняла рішення підвищити пенсійний вік парламентаріїв з 55 до 62 років і скасувати їм виплату преміальних при достроковому виході на пенсію. Раніше про скорочення зарплат міністрам оголосив уряд Бельгії.
Але, схоже, київських чиновників такий приклад іноземних колег не надихає. Ще в лютому вони благополучно завалили постанову, згідно з якою мали бути урізані витрати на утримання Верховної Ради, Кабміну й Президента. На жаль, це далеко не європейський, а, якщо можна так сказати, староазійський підхід нашої влади — ханська розкіш влади й убогість народу. Цифри про кількість службових автомобілів, що возять чиновників України, щонайменше дивують — на сьогоднішній день це 6972 авто. Для порівняння, у Великій Британії на всіх вищих чинів припадає всього 191 автомобіль, у Данії — 23.
Показовим у цьому випадку є висловлювання одного з можновладців, що дорогі машини — це візитівка нашої влади й нашої країни. Думаю, такі слова спантеличили б міністра оборони Швейцарії У.Маурера та мера Лондона Б.Джонсона, які їздять на роботу на велосипедах (!).
Стає соромно за таке мислення українських слуг народу. Для них не зрозуміло, що візитівка нашої країни — це незабудований історичний центр, це велосипедні доріжки, це ввічливі міліціонери хоча б з мінімальним знанням англійської, це обладнані пандусами під’їзди для інвалідів, це обладнані звуковими елементами світлофори для сліпих і людей зі слабких зором. Це підземні паркінги, а не заставлені автомобілями тротуари та дитячі майданчики. Візитівка країни та її влади — це прозоре й просте податкове законодавство, відсутність ризиків для інвесторів як у великому, так і в середньому та малому бізнесі. І вже точно візитівка країни — це не 152 місце в рейтингу корупції, 116-те в рейтингу свободи слова й не 73 місце в світовому рейтингу рівня життя (між Намібією — 72 місце та Ботсваною — 74 місце).
Тішить одне. Попереду весна і з нею яскрава синь неба, солодке прозоре повітря, травневі грози й відчуття юності та свіжості світу. І це те, що вони не можуть зіпсувати.
