З батьківщини Леопольда Моцарта

Прекрасно збережений раритет є у постійному показі у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15). За словами завідувача експозиційного відділу МЕХП Андрія Колотая, потрапив експонат до Львова з Баварського Аугсбурга.

«Місто у ті часи було видатним меблярським осередком, що спеціалізувався на виготовленні схожих кабінетів», – говорить музейник. І додає, що представлений зразок має неабияку історичну й мистецьку цінність: «Перш за все, тому, що дійшов до нас в ідеальному стані  – без втрат і пошкоджень».

Кабінет оздоблений вставками зі слонової кістки, напівкоштовним камінням, вставками зі срібла і перламутру. Дуже вишуканий, причому звідки і куди не глянь. Зверніть увагу: навіть завіси ажурні!

Декорований і прикрашений всередині мисливським сценками, виконаними у техніці поліхромної інтарсії (маркетрі), і це – різновид інкрустації по дереву, при якому мозаїчний набір виконують зі шматочків шпони різних порід деревини і різних за кольором та фактурою.  

«Робота виконана дуже тонко і віртуозно, – зазначає Андрій Колотай. – Такі кабінети були дуже зручні. Їх навіть брали зі собою подорожні. А зберігали у висувних скриньках дрібні коштовні речі, також – листи і документи».

Загалом у досить невеликому за розмірами кабінеті аж 20 (!) шухлядок. З них 3 потаємні, сховані ну дуже глибоко всередині. Шукатимете – без підказки не знайдете! Повірте на слово!
Деякі шухлядки замикаються на ключ. Всі ключі – різні.

Отакий-от презент із секретами з німецького Аугсбурга XVII століття. А успадкував його Музей етнографії та художнього промислу від свого попередника – Міського промислового музею, заснованого 1874 року.

До речі, якщо хтось не знає, Аугсбург має історію завдовжки 2 тисячі років і завжди славився своїми ремісниками. Але не тільки.

У цьому місті народився батько геніального Вольфганга Амадея Моцарта – Леопольд (1719). Принагідно зазначу, що, згідно з документами, рід Моцартів знали в Аугсбурзі з XVI століття – і в середмісті, і в передмісті в різні часи зареєстровані близько 600 представників цієї знаменитої фамілії.

Леопольд Моцарт – композитор, скрипаль і педагог. Автор методичної праці з гри на скрипці, яка тривалий час вважалася найкращим посібником для вивчення гри на скрипці, витримала щонайменше десять видань і навіть була перекладена французькою та голландською мовами. До того ж, він був придворним композитором і капельмейстером. 

Досі зберігся дім Моцарта-старшого, і тепер це – музей, де туристам показують і як жив батько Вольфганга Амадея, і навіть на чому грав і що грав  – в експозиції є клавесин родини Моцартів, також – оригінальні партитури.

Для особливо небайдужих до музики загалом і творчості Моцартів зокрема в Аугсбурзі складено спеціальний маршрут, у якому –  церква, в котрій малий Вольфган Амадей грав на органі, також – собор, де хрестили багатьох членів цієї геніальної родини.

І кожного року до цього міста з усього  світу з’їжджаються професійні музиканти, аби взяти участь у фестивалі Моцартів, де виконується тільки твори Леопольда та Вольфганга Амадея.

Ну от така, з Моцартівським «присмаком», вийшла у мене сьогодні мандрівка до Музею етнографії та художнього промислу. Йшла цільово дивитися на чудово збережений кабінет з Баварії XVII століття і принагідно віртуально відвідала й батьківщину Леопольда Моцарта.

То ходіть до музеїв – дізнавайтеся і розвивайтеся. І, звісно, читайте газету «День» – маємо чим зацікавити і здивувати. А головне – заохотимо «глибоко копати». Щоби знати!