Трiумф розумного свiту

Людина, яка об’їздила всю Галактику уздовж і поперек, пройшла через голод, нужду і страждання, і все-таки має при собі рушник, це людина, з якою можна мати справу.

«The Hitchhiker’s Guide to the Galaxy», 1979, Douglas Adams

(«Путівник Галактикою для тих, хто подорожує автостопом», Дуглас Адамс)

Всі ми колись читали книжки, в яких знання, дружба, співпраця, вміння домовлятися і взаємна допомога сприяли досягненню мети і вирішенню складних завдань. Ми мріяли про космічні польоти і сміливі експерименти. Нам здавалося, що майбутнє настане завтра, варто лише простягнути руку і зовсім трохи постаратися. Що характерно, ми були не так вже й неправі...

Є історії, які я люблю розповідати. Серед них — історія про те, які дискусії точилися в професійному середовищі років двадцять тому навколо питання про комерційне освоєння космосу. Тоді, на рубежі тисячоліть, думка більшості менеджерів провідних аерокосмічних агенцій світу була фактично одностайною: майбутнє космонавтики за великими державними програмами, а доля комерційних проектів — експлуатація окремих дрібних розробок.

Аргументувалося це необхідністю стратегічного планування, складного різнорівневого управління, проведення системних досліджень та інженерно-конструкторських робіт, великих довгострокових капіталовкладень, які відповідають масштабам сучасних завдань. Цьому рівню, на думку експертів, не завжди відповідали не просто окремі великі національні космічні агентства, але були потрібні міжнародні консорціуми, які об’єднують державні космічні програми багатьох розвинених країн. У цій грі приватному капіталу і приватним компаніям, орієнтованим на отримання швидкого прибутку, відводилася більш ніж скромна роль і всерйоз як помічника в реалізації довгострокових амбітних програм їх ніхто не розглядав. Що вже говорити про роль конкурентів.

Минуло менше двадцяти років і компанія SpaceX стала лідером в розробці космічних технологій, контролює чи не третину космічних запусків, планує найбільш амбітні космічні програми, генерує найбільш хвилюючі новини.

Чергова новина стала сенсацією: SpaceX провела успішний запуск найпотужнішої в історії освоєння космосу ракети-носія Falcon Heavy з майданчика Космічного центру імені Кеннеді на мисі Канаверал у Флориді, США.

Це перша, створена без участі держави ракета, здатна вивести на низьку перехідну навколоземну орбіту 63,8 тонни корисного навантаження, до 26,7 тонни на геоперехідну орбіту, перенести до 16,8 тонни корисного вантажу на Марс або 3,5 тонни вантажу на Плутон. Її висота становить 70 м, діаметр — 12,2 м, маса (з паливом) — 1420 тонн. Перший ступінь ракети складається з трьох модифікованих перших ступенів носія Falcon 9, використовуваних як центральний блок, і бічних прискорювачів. Центральний блок був структурно посилений, щоб витримувати додаткові вібраційні навантаження, що є новим технічним рішенням. Бічні прискорювачі Falcon Heavy раніше вже літали в космос: у рамках місії забезпечення МКС (Міжнародної космічної станції. — Ред.) у липні 2016-го і при запуску супутника Thaicom-8 у травні 2016 року. Другий ступінь нової ракети є аналогічним другому ступеню Falcon 9.

Після відділення відпрацьовані бічні прискорювачі успішно приземлилися на посадковий майданчик LZ-1, розташований неподалік від місця запуску на мисі Канаверал. Центральний блок був втрачений при поверненні і не зміг повернутися на спеціально підготовлену плавучу платформу.

Як імітатор корисного навантаження у вантажному відсіку Falcon Heavy встановлено особистий електромобіль Ілона Маска Tesla Roadster. За кермом сидить манекен в польотному скафандрі SpaceX. Стереосистема автомобіля відтворює композицію Девіда Боуї Space Oddity, в бардачку лежить екземпляр книжки «Путівник Галактикою для тих, хто подорожує автостопом» і рушник, а на панелі встановлена табличка з написом «Не панікуй!». Згідно з розрахунками, автомобіль має полетіти на відстань приблизно 400 мільйонів кілометрів від Землі зі швидкістю близько 11 кілометрів на секунду.

Цей запуск є знаковим явищем і істотним кроком у подальшому розвитку технологій освоєння космосу. У першу чергу тому, що вдалося в прийнятні терміни і з 5високою ефективністю вирішити задачу побудови важкого носія. У 2011 Маск заявив про те, що його компанія приступає до розробки важкої ракети для польотів на Місяць, Марс і до інших планет. Перше випробування було намічено ще на 2013-й, але багато разів відкладалося з різних причин.

Нинішній запуск також викликав чимало запитань. За останні півроку Маск дав кілька інтерв’ю, в яких він підкреслював високий ризик і великі невизначеності, пов’язані з цим випробувальним запуском.

Тепер, коли запуск пройшов успішно, SpaceX зможе не тільки виконати вже отримані замовлення на запуск своєї важкої ракети, а й, найімовірніше, приверне ще більше потенційних клієнтів, зацікавлених у використанні Falcon Heavy. Таким чином, можна говорити про відкриття нових можливостей в освоєнні космосу.

Тепер Маск збирається будувати надважку ракету-носій нового покоління, запуск якої запланований на середину наступного десятиліття. Свої важкі і надважкі носії він має намір використовувати для дослідження Місяця та освоєння Марса — відповідна програма була анонсована минулого року.

Успіх Falcon Heavy продемонстрував кілька важливих, багато в чому революційних змін у сфері розвитку нових технологій.

По-перше, очевидно, змінився підхід до проектування та розробки технологій. Сьогоднішній успішний підхід заснований на цілі, на найбільш ефективному впровадженні розроблених взаємопов’язаних технологій. При цьому, на відміну від визначених у традиційному розумінні інновацій, цей підхід орієнтований не тільки на затребуваність продукту ринком у сенсі підвищення прибутковості і зростання ефективності виробничих процесів, а й на підвищення показників якості життя, а також на розвиток суспільства і довкілля.

Успішність, ефективність і вартість проектування, розробки і конструювання окремих компонент високотехнологічних систем залежать від того, наскільки повно і чітко ми розуміємо структуру програм, в яких ми збираємося використовувати ці системи, від того, наскільки точно ми можемо відповісти на питання «навіщо ми це робимо».

По-друге, ми маємо справу зі зміною принципу формування конкурентного середовища в високотехнологічній галузі. Новий підхід до розробки технологій вимагає врахування інтересів великої кількості різнорідних груп суспільства, комерційних і державних гравців, а це означає, що він має бути заснований на соціальній довірі, співпраці і нових формах соціальних комунікацій.

Власне, тут і проходить вододіл у сприйнятті розробок SpaceX. Критики Ілона Маска заперечують саме нову сутність суспільних відносин і соціальних комунікацій, в рамках яких тільки й можливий розвиток пропонованих ним технологій. Тому не дивно, що найбільше число критиків знаходиться серед прихильників «русского мира» з його інфантильною, архаїзованою свідомістю. Решта світу набагато більш одностайна.

Всі ці революційні зміни, особливо ті, що стосуються суспільства і комунікацій, нам ще належить усвідомити. Але жити з ними нам потрібно вже сьогодні. І це та звістка, яку білий Бастер на червоному родстері Tesla несе зараз в глибини Сонячної системи.

ДО РЕЧІ

У дніпровському конструкторському бюро «Південне» вважають запуск американської ракети-носія «Falcon Heavy» компанією «Space X» Ілона Маска великим досягненням в сфері космічної техніки. Як відзначив у бесіді з кореспондентом «Дня» прес-секретар КБ Анатолій Карманов, новий носій має надзвичайну потужність, що майже удвічі перевищує досі створені зразки. Не сумніваються у КБ й в доцільності польотів на Марс, з метою здійснення яких й було створено «Falcon Heavy». «Людство не завжди буде залишатися на Землі», – відзначив А.Карманов. На його думку, незважаючи на абсолютну витратність та дорожнечу подібних проектів, польоти на Місяць або Марс все ж таки мають сенс з врахуванням можливості проведення наукових експериментів та дослідження планет. Окрім того, витратність польотів на Марс може бути частково компенсована «космічним туризмом» або ще чимось подібним. До речі, у КБ «Південне» теж не залишаються осторонь проектів освоєння інших планет. Спеціалісти КБ розробили проект поселення на супутнику Землі, який називається «Місячне село».

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро