Операція «Київ»

Конституційну епопею довкола київських міських виборів завершено. «Усі чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних, обласних рад і сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових або позачергових виборах, відбуваються одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року», — постановив Суд. Експертне коло й досі веде суперечки щодо конституційності цього рішення та його характеру: консультативного чи імперативного.

Варто зазначити, що оголошення рішення збіглося в часі із завершенням терміну повноважень Київської Ради. За фактом вичерпання відведеного п’ятирічного строку, вибори мали відбутися 2 червня. Однак Верховна Рада так і не ухвалила відповідного законопроекту. Таким чином, Київрада під головуванням Галини Гереги діятиме, як мінімум, півроку. Ухвалити відповідне рішення, перш ніж парламентарі підуть на канікули, навряд чи вдасться. До підготовки ж наступних місцевих виборів, у разі їх призначення восени, знадобиться 60 днів.

Як відомо, влада використала законодавчу хитрість для продовження функціонування Київради чинного складу, а саме норму закону, яка визначає продовження терміну повноважень місцевої ради до першого засідання ради наступного скликання. Водночас про необхідність обрання такого скликання після позачергових виборів у законі не йдеться.

Всупереч тривалим очікуванням рішення Конституційного Суду щодо Києва, від початку другої сесії парламентарі, включно з партією влади, ухвалили чимало проектів, відповідно до яких було призначено позачергові вибори міських, селищних та сільських голів. Тобто одні й ті ж самі законодавчі акти: закон про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних та міських голів і, власне, Конституція України — були трактовані по-різному.

Неспростовним є і той факт, що навіть після ухвалення рішення КС, без якого представники провладної партії відмовлялися голосувати за призначення позачергових київських виборів, не поставило крапки в цій темі. Регіонал Анатолій Близнюк у розмові зі ЗМІ відзначив готовність ПР говорити про призначення позачергових виборів міського голови, якщо опозиція відмовиться від вимоги проведення виборів міської ради.

Депутат від «Свободи» Андрій Іллєнко, спілкуючись із «Днем», назвав такі дії «шулерськими іграми». «Усі чудово розуміють, що вибори київського міського голови без виборів Київради — це, по суті, вибори англійської королеви. Нині повноваження міського голови дуже обмежені, але якщо з ним працює більшість у Київраді, він має реальний вплив. В іншому разі він не проведе жодного рішення», — сказав депутат. На його думку, пропозиція представника провладної партії є «подачкою» для киян, і він наголосив на тому, що опозиція наполягатиме на проведенні позачергових виборів до Київської міської ради і міського голови.

Незважаючи на те, що після провалення більшістю в парламенті ініціатив опозиції щодо київських виборів, то ситуація довкола столиці була зрозумілою. Проте жодних тактично-стратегічних напрацювань щодо подальшої боротьби за столичне самоврядування опозиціонери не мають. За словами Іллєнка, три опозиційні фракції мають різне бачення плану дій. Разом із тим, депутат зазначив, що тема київських виборів буде однією з топових цього пленарного тижня. Він не виключає можливості зібрання мітингів і, зокрема, радикальніших дій під куполом ВР. «Консолідовану позицію та спільний план дій у парламенті опозиція виробить після погоджувальної ради», — пообіцяв «свободівець». Зокрема, він наголосив на важливості тиску на Адміністрацію Президента, адже центр ухвалення рішень по Києву, на його думку, міститься саме там.

Що ж до представників опозиції всередині Київради, то лінія їхньої поведінки вже визначена. Вони стоятимуть на позиціях споглядання і накопичення. Депутати від двох єдиних опозиційних партій у Київраді — «УДАР» та «Батьківщина», яким за підсумками п’яти років вдалося зберегти у своїх лавах 22 мандати із 47 отриманих 2008 р., — не ходитимуть на зібрання комісій та не братимуть участі в голосуваннях. Про це «Дню» сказав депутат від «УДАРу» Олексій Давиденко. «Ми будемо моніторити все, що відбувається у стінах мерії, і якщо колишні депутати більшості збиратимуться, то ми будемо приїжджати, щоб знати, які рішення вони розглядають, що ухвалюють. Залежно від того, як поводитиметься мерія та Київрада, ми будемо ухвалювати більш «точечні» рішення», — наголосив Давиденко.

Можливість складання мандатів опозиційними депутатами Київради, про що заявив лідер парламентської фракції Арсеній Яценюк, Давиденко відкидає. «Оскільки з 2 червня Київська міськрада є нелегітимною, мандати складати немає сенсу. Такого поняття, як орган місцевого самоврядування Київрада, не існує. До того ж, основним принципом роботи депутата є його голосування, а ми вже заявили про те, що не братимемо участі в голосуванні», — розповідає він.

Позитивного сценарію перебігу подій по столиці депутати не чекають. «УДАР» зобов’язався створити реєстр усіх рішень після 2 червня й має намір подавати їх до суду на оскарження чи то зараз, чи в 2015—2016 рр., апелюючи до того, що їх було ухвалено нелегітимним органом, — сказав Давиденко. — Я не вірю, що може бути якийсь рух у бік призначення дати виборів до 2015 року — влада вже все вирішила», — пояснив він.

Коли ж говорити про стороннє втручання, то відомо, що саме «Свобода» бере найактивнішу участь у численних київських акціях, застосовуючи традиційні для неї методи: відомий нещодавній приклад, коли її представники разом із громадськими активістами зірвали двері до Київради, аби потрапити на засідання, яке має бути відкритим. Утім, кардинальних дій задля блокування роботи Київради «Свобода» вживати не буде. «Рішення щодо заходів має бути комплексним, — каже Андрій Іллєнко, — ми не можемо ходити на кожне засідання комісії й зривати його чи блокувати. Потрібно дочекатися першої сесії після втрати легітимності й тоді реагувати». За словами політика, постійні зриви чи блокування засідань не будуть ефективними — депутати міськради можуть, за необхідності, повторити схему виїзного засідання, раніше випробуваного Верховною Радою, й зібратися в іншому місці.

«Навіть якщо ми тут вчинимо самоспалення, це нічого не дасть. Змінити ситуацію можуть тільки масові протести киян», — констатував Іллєнко. Він наголошує на необхідності активної участі людей в обстоюванні права на самоврядування. «Якщо 50 тис. киян вийдуть на вулиці — вибори будуть, якщо ж ні, то не буде й виборів. Влада таки повинна зрозуміти, що непризначення виборів може обернутися для неї ще більшою поразкою, ніж безпосередній програш на місцевих виборах», — каже опозиціонер. За його словами, подібні дії влади в Лондоні, Берліні чи Парижі зустріли би спротив не просто у формі мітингу, а революції...

Солідарний з Іллєнком і політолог Костянтин Матвієнко. «Змінити ситуацію довкола виборів у Києві зможе лише повсюдний наростаючий громадянський тиск. Чудовий приклад нам зараз подає Стамбул і загалом Туреччина. Раніше такі приклади давали Ізраїль та інші країни Близького Сходу і Західної Європи», — зауважив він. Хоч Матвієнко й утримується від прогнозів стосовно того, чи відбудеться зрушення у свідомості громадян і коли саме це станеться, він наголошує: «Ми вже мали прецедент Майдану, і я роблю висновок, що можливо усе».

Порівняння з революцією 2004-го ані опозиція, ані політологи не цураються. «Не потрібно локалізовувати питання київських виборів — воно загальнонаціональне. Відсутність виборів у Києві сьогодні — це спокійний сон Януковича 2015-го. Якщо в Києві буде опозиційна рада та опозиційний мер, йому буде набагато важче під час президентської виборчої кампанії», — аргументував Матвієнко.