Дні Бруно Шульца

Творчість Бруно Шульца, видатного польського письменника, художника і мислителя єврейського походження із Дрогобича,  стала відомою у світі в 1970-х, коли почали з’являтися перші переклади окремих його оповідань у США, Франції, Італії, Угорщині, Чехословаччині та інших країнах. А згодом — рецензії й більш серйозні дослідження та монографії, завдяки яким його починають усвідомлювати у масштабі, який відповідає внеску митця у польську та світову культуру XX ст.

За визначенням дослідників, Шульц належав до мистців, обдарованих подвійним талантом, творчість якого вбирає чимало галузей мистецтва: малярство, графіку, рисунок, літературу. Першим проявився його пластичний талант, і впродовж значної частини свого життя Бруно Шульц реалізувався як мистець. У нього було кілька виставок, та війна розпорошила його творчий доробок. Нині відомі лише кілька сотень рисунків, графічні роботи з циклу «Ідолопоклонна книга» (Xiкga baіwochwalcza), екслібриси, деякі дрібнички та одна олійна картина «Зустріч», яка зберігається в Музеї літератури ім. А. Міцкевича у Варшаві разом із частиною вцілілих малюнків.

З-поміж усього спадку митця  лише гравюри становлять єдине ціле й дійшли до нащадків такими, як автор їх запроектував і виконав. Більшість Шульцевих художніх робіт та рукописів утрачені, втрачене навіть місце, де він був похований. Нині найбільша збірка рукописів, рисунків, графік та листів Бруно Шульца зберігається у варшавському Музеї літератури ім. А.Міцкевича, декілька рисунків є у Львівській галереї мистецтв. А Музей «Дрогобиччина» має на збереженні кілька реставрованих фресок із вілли Ландау. У фондах відділу мистецтв Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України нещодавно була виявлена одна з графічних робіт Бруно Шульца, яка вважалася втраченою. 

Літературний талант Шульца проявився, коли йому було за сорок. Він писав польською та німецькою мовами. Дебют — «Цинамонові крамниці» — став сенсацією в Польщі! Його оповідання почали друкувати у столичних журналах. Із автором знайомляться і листуються  представники молодого літературного покоління: Вітольд Гомбрович, Юліан Тувім, Тадеуш Бреза. До своєї трагічної загибелі Бруно Шульц встиг  написати  й видати декілька статей, рецензій і незакінчених начерків, а також дві збірки оповідань — «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під Клепсидрою». На жаль, з виходом 1937 року «Санаторію...» завершився період творчих успіхів та сподівань Бруно Шульца. Рукопис його останнього роману «Месія» зник або лежить в архівах КДБ. Його спроби видати книжки в Європі чи організувати виставку творів живопису завершилися невдачами...

Доля Бруно Шульца є дивовижним прикладом духовного подвижництва, а масштаб творчості робить справжнім представником світової загальнолюдської культури. Його посмертна слава сягнула світового рівня. І сьогодні літературні критики ставлять книжки Бруно Шульца на один рівень із творами Марселя Пруста та Франца Кафки... Рік його сторіччя (1992)  був оголошений ЮНЕСКО «Міжнародним Роком Бруно Шульца». Франція удостоїла мистця (посмертно) найпрестижнішої літературної премії; документи, пов’язані з його біографією, репрезентовані в Центрі єврейської історії в Манхеттені (США); ізраїльтяни вирізали п’ять фресок Бруно Шульца в Дрогобичі, які виявив німецький режисер Б. Гейсслер, і вивезли до Меморіального музею Холокосту в Ізраїлі.

За право вважати Бруно Шульца «своїм» мистцем претендують декілька країн, хоча кілька десятиліть тому його творчість була відома лише відданим прихильникам його таланту, насамперед у Польщі. Бруно Шульц сьогодні вважається одним із тих митців світу, які не лише відобразили дух сучасної їм доби, а й своєю творчістю сприяли формуванню нової гуманітарної стратегії.

Урочисте відкриття Днів Бруно Шульца у Чернівцях відбудеться у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича. В ньому візьмуть участь професор Надія Скотна — ректор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка; Гжегож Гауден — директор Польського інституту книги; Ярослав Годун — директор Польського інституту в Києві; Віра Меньок — директор Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі, голова Благодійного Фонду «Музей та Фестиваль Бруно Шульца»; Гжегож Юзефчук — художній директор Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі, голова Товариства «Фестиваль Бруно Шульца» в Любліні.

У програмі літературно-мистецького дійства — лекції, презентації українських перекладів творів автора, документальний та художній фільми, театральний перформанс, відео-арт, спектакль за мотивами творчості письменника тощо. До акцій долучаться польські та українські літературознавці, перекладачі, письменники, критики — професор Єжи Яжембський (Ягеллонський університет, Краків), Юрій Андрухович, Андрій Павлишин, Олександр Бойченко, Тарас Прохасько, Андрій Бондар, Андрій Любка, а також дрогобицький Театр «Альтер». 

Так, у Будинку естетики та дозвілля відбудеться презентація творів Бруно Шульца в українському перекладі Юрія Андруховича. У Сквері біля пам’ятника Францу Йосифу представлять театрально-перформативний проект Театру «Альтер» — «Камінь дрогобицької бруківки від Бруно Шульца». У Целанівському центрі Віра Меньок, Андрій Павлишин презентують свої українські переклади «Книги листів» та «Літературно-критичних нарисів», а Тарас Прохасько, Андрій Бондар, Андрій Павлишин, Андрій Любка візьмуть участь у дискусії «Навіщо нам Шульц?» Також чернівчани й гості міста матимуть змогу побачити відео-арт-проект Ольги Чигрик (Дрогобич) «Відлуння Вулиці Крокодилів», заснований на оповіданнях, інспірованих «Вулицею Крокодилів» Бруно Шульца; фільм-репортаж TVP KULTURA про П’ятий Міжнародний фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі: «Бруно Шульц, якого не знаємо» та ін.