Арсенальний алюр, день 3
(маловпорядковані нотатки про «Книжковий Арсенал»-2016)
УМКА
«Видавничий майданчик». Презентація новинок видавництва «Каяла», точніше, однієї новинки – російськомовного перекладу класика литовської поезії минулого століття Генрікаса Радаускаса. Аня «Умка» Герасимовa читає вірші зі сцени – свої та Радаускаса. Читає дзвінко, яскраво, інколи навіть трохи нахабно. Сама вдягнена в брючний костюм і краватку бренду «Ліберті», куплену у Києві «25 років тому за 25 копійок, при тому що в Британії за таку платять 25 фунтів». Аня – жива легенда: блюзова співачка, колишня хіпі, поетка, перекладачка з литовської та англійської. А коли читає вірші отак з підмостків – схожа на мистецьку бунтівницю 1920-х. Викапана футуристка, інакшими словами. Мабуть, усі артистичні революції такі, як вона, й робили.
ЗУСТРІЧ
Milstein Meets Izdryk. Учасники: Олександр Мільштейн, Юрій Іздрик, Юрій Андрухович. Мільштейн та Іздрик розповідають про свою прозу й по черзі зачитують уривки. Геть несхожі: російськомовний тишко-Мільштейн, котрий начитує нескінченний потік свідомості, побудований на звукових подібностях слів, і низькоголосий, дещо похмурий, удавано цинічний Іздрик, що поєднує метафізику з жаргонізмами й непристойностями. Андрухович зізнається: для нього у текстах одного з них обов’язково відлунює другий, і навпаки. У певному сенсі так і є – Іздрик робить те ж саме, що Мільштейн, щоправда, значно лаконічніше. І стосунки з реальністю в обох напружені, але хіба могло бути інакше.
ПОРОХ НЕЩАСНОЇ ЗЕМЛІ
Дискусія без особливої дискусії – «Коцюбинський, іслам і ми». Учасники – Михайло Якубович, Катерина Калитко, Олександр Вешелені. В рамках спецпрограми «Къырым» міжнародного фестивалю оповідання Intermezzo. Основні тези: наш досвід з ісламом набагато позитивніший, ніж у Росії. Як автор циклу оповідань про життя мусульман – кримських татар Коцюбинський став уособленням отакого кращого ставлення. Однак сьогодні знову для корінного населення Криму стали актуальними слова одного з героїв оповідання «У путах шайтана»: «Отрусіть з ніг своїх порох нещасної землі».
АНЕКДОТ І ТРАВМА
Дискусія «Єврейські силуети в сучасній українській літературі. Травма, вивих, стереотип, репрезентація». Учасниці: Лариса Денисенко, Катерина Бабкіна, Наталка Сняданко. Модератор: Юрій Макаров. За підтримки Ukrainian Jewish Encounter. Насправді тут особливої дискусії так само не вийшло. Точніше, запитання, яке й могло б дати старт бодай якомусь питомому обговоренню, прозвучало від Макарова вже під кінець: чи можна сьогодні писати на єврейську тематику, уникаючи екзотики чи травми – тобто не вводячи містечково-одеський колорит, якого давно немає, і, з другого боку, не концентруючись постійно на темі Голокосту – адже після того народились нові покоління, які теж заслуговують на місце в літературі?
Насправді внесок євреїв в українську культуру достатньо багатий для безлічі різних сюжетів, а, крім того, колорит і травма – це лише теми, для яких завжди можна знайти нові форми виявлення. Аби вистачило таланту.
