Чужі
У Довженко-Центрі триває перша в Україні виставка лауреата премії «Оскар» за найкращі візуальні ефекти, швейцарського художника Ганса Рудольфа Ґіґера (1940—2014).
Г.Р. Ґіґер прославився дизайном одного-єдиного фільму — горору «Чужий», випущеного в Голлівуді британським режисером Рідлі Скоттом. Антагоніст картини — невразливе чудовисько, що стікає концентрованою кислотою й розмножується, відкладаючи ембріони в організми жертв — зачарував глядачів раз і назавжди.
Крім малюнків, фотографій і статуеток, на виставці експонується двометрова металева скульптура — Чужий у натуральну величину. Звісно, всі з ним фотографуються, зосереджено втупившись у загрозливий безокий писок.
Помітно, що Гігер надихався найнебезпечнішими істотами — хвіст, наприклад, запозичений у скорпіона, кігті — у лева чи тигра, передні лапи нагадують людські руки, хребет — кістяк змії.
Але головне — механіка, точніше, машинність, імплантована в біологію. Шелепи тримаються на якихось кабелях. По боках кінцівок випирають хребці, у яких розпізнаються клапани саксофона (!) І нарешті, голова — викапаний бензобак від мотоциклу невідомої марки.
Отже, скорпіон+людина+ тигр+змія+мотоцикл+саксофон. Зловісно й дотепно водночас. Є думки, що навіть і сексуально. Гігера приписують до сюрреалістів, й небезпідставно: такі безумні поєднання, приправлені еротизмом, були однією з домінант їхнього стилю. Але не вони це придумали. Гібридні істоти з’являються ще на полотнах Босха. А першість у комбінації живого з машинним належить попередникам сюрреалізму — дадаїстам. Причина зрозуміла: щойно скінчилася Перша світова війна — перша також у масштабах застосування машин. Наслідок — мільйони скалічених на протезах, костурах, інвалідних візках. Мистецтво не могло не реагувати.
Через півстоліття застосування машин для винищення перетворилася на рутину, а мистецтво на масштаби вбивств так само не впливало.
Повоєнні, посттравматичні, невротичні гібриди ранніх авангардистів були занадто людськими. З’єднавши за тим же принципом відомі форми, протиставивши це нашій цивілізації, додавши дещицю іронії, Гігер створив ідеального чужинця.
Машини, мирні й мілітарні, баналізувавшись, стали частиною краєвиду. І в цьому краєвиді почали заводитись різні створіння, які навіть дадаїстам не снились. І створіння ці нас цілком ефективно розважають.
Поки що розважають.
