Нотатки при вході до «Бедламу»
14 квітня у приміщенні кінотеатру "Кінопанорама" відкрилась виставка «BedlaM/Бедлам: мистецтво душевноособливих» – експозиція мистецтва аутсайдерів, тобто душевноособливих людей – передусім пацієнтів Павлівської лікарні. Бедламом, нагадаю, називали психіатричний шпиталь у Лондоні, один з перших подібних закладів в історії медицини.
На відкритті виставки пацієнти виконали декілька театральних мініатюр. Тішились самій можливості публічного виступу: арт-терапія є дієвим інструментом реабілітації.
Роботи напрочуд скромні, невеличких розмірів, традиційної техніки – пастель, графіка. Психологічна окремість авторів якщо й помітна, то хіба що інколи в назвах. Найцікавішими видаються малюнки Анатолія Юсичева і особливо Данила Кабалюка – через колористичну майстерність.
Розглядаючи ці переважно інфантильні й радісні за настроєм картинки, вкотре зловив себе на думці, наскільки глибокі все ще певні упередження: це вже не перша побачена мною виставка аутсайдерів, але тим не менш підсвідомо налаштовувався на певну екзотику – що є апріорі помилкою.
Адже відчуття божевілля й хаосу чи якісь вражаючі сюрреалістичні композиції можуть створити саме ті, хто контролює свою свідомість і, як наслідок, володіє мовою мистецтва, знає, як зіставити чи навіть зіштовхнути певні `образи між собою, щоб досягнути потрібного враження. І навпаки, душевний розлад проявляється, передусім, у втраті зв'язку з усім багатством мови – літературної чи візуальної. Тому, до речі, настільки неправильним є припущення про того чи того митця, що він, мовляв, коли створював полотно (скульптуру, текст, фільм), був не при собі чи під впливом наркотиків. Навіть лишаючи осторонь очевидно профановані уявлення щодо специфіки творчого процесу – невже можливо з отакою легкістю відмовити авторові в здатності самостійно і без зайвих допінгів застосовувати власну уяву?
І це діє насправді незалежно від наявності чи відсутності будь-яких діагнозів. Мистецтво не знає поділу за расами, гендером або «нормальністю» – лише за рівнем таланту, і картини тих же Кабалюка і Юсичева на будь-якому вернісажі виглядали б цікаво без наголошення на подробицях біографій художників. Загальні речі, про які тим не менш корисно нагадувати.
Наостанок варто сказати, що впродовж виставки (до 29 квітня) на сторінці проекту у Фейсбуці (https://www.facebook.com/events/839066469537722/) функціонуватиме благодійний аукціон, де можна придбати картини художників. Усі кошти підуть на устаткування творчої студії Київської психоневрологічної лікарні № 1.
