Педагогіка як пригода
«Клас» (оригінальна назва Entre les murs перекладається як «Між стін» і є цитатою з популярної пісні) — перша французька картина за 21 рік, нагороджена «Золотою пальмовою гілкою» на Канському фестивалі; слід також згадати номінацію на «Оскар» в категорії «найкращий іноземний фільм». А втім, значення Entre les murs не лише в призовій статистиці. Йдеться в першу чергу про нових героїв і про новий погляд.
Режисер «Класу» Лоран Канте відомий як автор соціального кіна. До цієї категорії може бути зарахований одна з його попередніх робіт «Тайм-аут», що здобула спеціальний приз у Венеції у 2001. Але точнісінько, як історія безробітного, який бреше всім, що має роботу, була приводом для уважного дослідження людської натури, так само і в «Класі» показ шкільних буднів є лише фундаментом для набагато цікавішої оповіді.
«Клас» знято за книгою Франсуа Бегодо — справжнього вчителя, який не тільки виступив співавтором сценарію, а й зіграв головну роль; ба більше, частина учнів і дорослих зіграли самих себе. Отже, Франсуа приходить викладати французьку мову й літературу в звичайну школу. Його клас є моделлю нинішньої Франції: поруч за партами сидять білі, араби, африканці, як наслідок — мішанина традицій, темпераментів, соціальних та культурних розбіжностей, однак, у першу чергу, це діти, підлітки в найскладніший для виховання й навчання період. Канте спочатку будує історію на стосунках притягнення й відштовхування, що виникають між вчителем і спільнотою учнів, але потроху деталізує множину, окреслює несхожі характери. Особливо Канте вдалася перша половина картини, де Франсуа веде з підопічними жваву лінгвістичну дискусію; це свого роду трактат у діалогах про природу мови — мабуть, тільки французи з їхньою потужною мовознавчою традицією можуть втілювати подібні речі на екрані настільки захопливо.
Мова, однак, диктує стосунки — бо в кожного з учнів швидко з’являється свій власний «дискурс», своя правда. Тож для Франсуа навчити їх бодай чомусь, привівши до єдиного знаменника літературної, тобто своєї, дорослої мови, стає завданням надскладним. І тут вже драма мовна переходить у драму людську. З цього моменту фільм дещо втрачає енергію, котра розпилюється в нескінченних обговореннях того, хто правий, а хто винний у конфлікті Франсуа й класу. Та все завершується добре для фільму й для глядача. Перемагає Просвіта. Розумне, добре, вічне дають паростки, хай і не в усіх душах, а режисерові разом із вчителем таки вдається створити з розмаїття обличь, голосів та суперечок свою педагогічну поему без шкоди для головної мови — кінематографічної.
***
Клас / Entre les murs (2008, Франція, 128`), режисура: Лоран Канте, сценарій: Франсуа Бегодо, Робен Кампійо, Лоран Канте, оператор: П'єр Мілон, в ролях: Франсуа Бегодо, Бурак Озйілмаз, Бубакар Туре, Карл Нанорі, виробництво: Haut et Court, France 2 Cinéma, Canal +, CinéCinéma, France 2, Soficinéma 3, Centre National de la Cinématographie, Cofinova 4.
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
