Правильний орієнтир
Останні дні «Фейсбуком» гуляє така забава: назвати свої перші 7 місць роботи.
Я назву трохи більше, аби надати оповіді необхідної стрункості.
1. Учень електрика на швацькій фабриці
Понад 200 жінок, 4 чоловіків включно зі мною. Туалет один на всіх. Я мав навчитися лагодити праски — здоровенні радянські залізяки, які регулярно виходили з ладу. Не встиг: загребли в армію.
2. Сторож у ресторані «Світанок»
Зловживаючи службовим становищем, їв багато картоплі-фрі, яку тоді ще вважали делікатесом. Прочитав головні романи Достоєвського, за винятком «Братів Карамазових». Склав соціалістичного вірша про офіціанток. Офіціанткам сподобалось, на нараді читали вголос.
3. Сторож на взуттєвій фабриці
Сильно пахло шкірзамінником і хімікаліями. Станки в цехах скидалися на величезні машини тортур з фантазій маркіза Донатьєна-Альфонса-Франсуа де Сада. Вночі компанію мені складали троє брехливих псів у будках на подвір’ї фабрики. Автоматизовані залізні ворота в подвір’я регулярно заїдали і одного разу ледь не знесли мені голову.
4. Сторож збройової кімнати ДОСААФ
У кімнаті зберігали справжню зброю. Це було дуже доречно, я тоді переглянув перший у моєму житті зомбі-фільм «У пеклі зловісних мерців» і дуже боявся нападу ходячих трупів.
5. Сторож у лікарні ім. Мечникова
Сидів у маленькій будочці на виїзді з території. Неподалік, праворуч, був котлован, у якому я лазив усе дитинство, за котлованом — морг. Мерці лишалися на своїх місцях.
6. Сторож фармацевтичної фабрики
Охороняли виробництво й запаси інтерферону разом з шанувальником ленінградського року — слухали його на касетному магнітофоні. А ще «Пінк Флойд». Як же без нього.
7. Сторож музею-квартири Дмитра Яворницького
Весь час від вітру спрацьовувала сигналізація на другому поверсі. Намагався влаштувати святкування Нового року просто на робочому місці, але начальник, огрядний чисто конкретний майор, застукав і всіх розігнав на хрін.
8. Сторож у райкомі партії
Однієї ночі довелося ганятися довгими порожніми коридорами за кажаном. Пізніше втямив, що ця істота насправді являла собою примарне втілення тодішнього першого секретаря райкому ВЛКСМ, рідкісного муд...реця.
9. Сторож у міській лазні.
Взимку там допікали комарі, що плодилися в сирих підвалах. Усі парилки були вночі замкнені на ключ. Якийсь підлий банщик украв мій примірник роману Мелвілла «Мобі Дік, або Білий кит». Вигнали за розтелепність.
А свій перший журналістський гонорар я отримав 1988-го у дніпровській газеті «Прапор юності» за статтю про московський рок-фестиваль «Сирок», де мене затримали за непристойну поведінку і викличний зовнішній вигляд — засмальцьовану залізничну помаранчеву жилетку й нові міліцейські штани.
Нелегко відразу віднайти свій життєвий шлях.
