Святий. Супер
Головний герой фільму 38-річної італійської режисерки Аліче Рорвакер «Щасливий Лазар» — Ладзаро (Адріано Тардіоло, з величезними очима й дитинним обличчям, наче зійшов з ренесансної ікони ), молодий селянин виняткової доброти. Він живе в Інвіолаті (перекладається, до речі, як «невільне»), ізольованому від світу селі, де панує маркіза Альфонсіна Де Луна, «королева цигарок». Багато років тому вона влаштувала фіктивне банкрутство, а потім закріпачила селян і вони працюють на неї безоплатно — збирають тютюн на плантації. Але й батраки зловживають чуйністю Ладзаро. Коли жадібну маркізу викривають і селяни переселяються в місто, Ладзаро знаходить їх через багато років, сам анітрохи не змінившись після пережитої загибелі, а потім воскресіння.
Це — одне з небагатьох чудес у цій історії, які, втім, мало мають спільного з християнською міфологією — при тому, що остання у фільмі присутня: регулярно хтось згадує про католицьких мучеників. Ось сіромах виганяють із собору, куди вони прийшли послухати орган — Ладзаро забирає музику з собою, вона замовкає в церкві, але звучить у вечірньому міському небі. А найважливіше диво все ж у тому, що Ладзаро дійсно нікого не експлуатує, що він дійсно добрий, що він дійсно чесний до якоїсь кришталевої наївності. Через це бруд і тривоги світу не липнуть до нього. Чи щасливий він? Здається, людські категорії щастя й горя на нього не поширюються — але він точно робить щасливими тих, хто поруч з ним.
Аліче Рорвакер пізно вже називати головною надією італійського кіна — вона його найгучніший голос. Вона з неореалістичною точністю показує соціальні реалії, винятково майстерно володіє візуальною матерією фільму, бездоганно будує сюжет, який, що важливо, відводить від надто передбачуваної опозиції лихих багатіїв проти бездоганних бідних.
А в «Щасливому Лазарі», окрім усього іншого, їй вдалося те, що в кіні трапляється нечасто: розповісти історію про святого, лишаючись за межами будь-якої релігії.
Що таке святість?
Добро, що віддає себе, нічого не вимагаючи у відповідь.
Те, що недосяжне.
Те, що тільки в кіні й може бути.
Те, завдяки чому людство досі не загинуло.
***
Щасливий Лазар / Lazzaro felice (2018, Італія-Швейцарія-Німеччина-Франція, 128`), режисура, сценарій: Аліче Рорвакер, операторка: Елен Луварам, в ролях: Адріано Тардіоло, Аньезе Грациані, Альба Рорвакер, Лука Чіковані, Томмазо Раньо, Сержі Лопес, виробництво: Tempesta, Amka Films Productions, Ad Vitam Production, Pola Pandora Filmproduktions, Rai Cinema, RSI-Radiotelevisione Svizzera, Arte France Cinéma, ZDF / Arte.
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, “День”
