Десятиріччя зрадника, який пограбував Україну…
А врятувався, піднісши Росії Крим «на тарілочці з блакитною смужкою»Минулого тижня список кримських ювілеїв поповнився ще одним, з приводу якого вихвалялися кримські ЗМІ, а газета «госсовєта» відзначила аж трьома подачами тексту з викладом «славного шляху» «ювіляра», шляху від народження до зради і прислуговування ворогам України в Москві. Виповнилося 10 років при владі Владіміра Константінова, нині спікера російського парламенту невизнаної «Республіки Крим».
Звичайно, зі сторінок епічної розповіді колаборантських ЗМІ постає такий собі герой, який пройшов шлях від муляра до майстра, став бізнесменом, і «в нього не було в бізнесі проблем», але президент Янукович, який весь час називав його «Володя», практично силою затягнув його у владу і майже насильно тримав спікером, а потім герой зрозумів, що Янукович його зрадив, бо не надав російській мові офіційного статусу, і тому він зібрав друзів, таких же зрадників, поїхав у Москву, і хоч в адміністрації президента білокам’яної їх прогнали просто з порога, він їх залякав тим, що сказав «смотрітє, чтоби ви нє потєрялі Крим». І тут все змінилося, президент Путін став прихильним до Криму і «сдєлал для нас очєнь много».
Насправді все було зовсім не так.
Народився «кавалер трёх орденов «За заслуги», что приравнивалось к званию Героя Украины» Владімір Константінов у Молдові. І корені його з України – «У меня мать — украинка. Я этого никогда не скрывал и не стыдился. Она до последнего дня разговаривала на украинском. Это очень красивый язык...» Пізніше, як і Сергій Аксьонов, Владімір Константінов опинився в Криму в пошуках кращого життя. Завів бізнес. Але примусили, як він зараз розповідає, при регіоналах стати спікером.
За його версією, злам у його свідомості відбувся ще в 2004 році. «Майдан 2004 года поверг его в шок. Он не понимал, что происходит со страной, когда видел, как руководители милиции падают на колени и просят прощения. Работая в штабе Виктора Януковича, который те драматичные выборы проиграл, перечитал всю историю Украины и России в поисках ответа на этот вопрос. Кое-что о внутренних процессах прояснилось, но внешние факторы тогда ещё не учитывал...»
Тепер виявляється, що він був з Януковичем навіть антагоністом, і навіть поклявся, що ніколи не буде за нього голосувати. Але «оказалось, на юго-востоке, кроме Януковича, нет другого кандидата, и на семейном совете Константинов-старший велел сыну поддержать его.…» Константінов–молодший послухався батька. Так спікер став «Володєй»…
Другий злам свідомості в нього стався в 2013 році, знову під час Майдану. Як бачимо, Константінов це говорить, щоб звинуватити в своїй метаморфозі все ту ж Україну. «Одно из самых серьёзных разочарований В. Константинов пережил в 2013 году, когда произошло поражение русской идеи в Крыму» – пише про нього газета. «Стало понятно, что Янукович нас предал и не собирается давать русскому языку статус государственного, да и дружбы с Россией не будет. Он твердил на каждом углу, что надо идти в Европу… , — вспоминает Владимир Андреевич».
Газета розповідає далі: «Изменить планы заставили события «Крымской весны» — он оказался в их эпицентре… Пытаясь найти поддержку, поехал в Москву. Там была другая жизнь. Что происходит в Крыму, не понимали. К президенту было не попасть. В Администрации с ними (в группе были также Сергей Цеков, Николай Янаки и другие депутаты) разговаривали незнакомые люди. В. Константинов рассказал им историю Крыма, начиная с референдума 1991 года, но увидел, что его не понимают. Тогда сказал прямо: Мы идём к исторической развилке. Не прозевайте Крым!.. Настроения у нас такие, что мы готовы вернуться в Россию…» З цього все і почалося…
Це вже ближче до істини. Саме Владімір Константінов підніс Росії Крим «на блюдєчке с голубой кайомочкой». Але було це зовсім не так, як він розповідає…
Справа в тому, що до кінця 2013 року Константінов, який сьогодні зображує з себе успішного бізнемена, прийшов до банкротства. І тут ні до чого ні «русскій язик», ні політика. Вибратися з боргів безпринципний Константінов вирішив ціною зради своєї країни. Тим більше, що російське ФСБ вже цупко тримало його за одне місце саме з приводу цих боргів. Тому в нього народився диявольський план – продати Росії Крим за гарантії того, що йому не треба буде виплачувати борги українським банкам. І після цього практично весь січень і лютий 2014 року Константінов провів у Москві, баражуючи між адміністрацією президента і ФСБ. Розроблялись всі деталі анексії Криму.
А ціна була висока. Наприклад у розслідуванні «Радіо Свобода», яке недавно опубліковано, говориться: «десятки сообщений на форумах или информация на сайте Ассоциации помощи пострадавшим инвесторам Украины свидетельствуют: принадлежавшая дочери и сыну спикера строительная компания «Консоль ЛТД» после начала процедуры банкротства в 2012 году до сих пор должна почти миллиард гривен инвесторам (более 37 миллионов долларов по нынешнему курсу, в 2012 году эта сумма при пересчете на доллары была большей. – РС). Но и в России, по данным за 2018 год базы юридических лиц «Контур.Фокус», у компании ООО «СК Консоль-Строй ЛТД», зарегистрированной уже после аннексии согласно российскому законодательству, в структуре капитала было только 0,5 собственных средств, остальное – краткосрочные и долгосрочные займы… Сегодня далеко не все кредиты, не выплаченные украинским банкам, Константинов может не платить. Некоторые международные банковские сети, выдававшие «Консоли» заемные средства в Украине, имеют представительства в России. Например, «Райффайзенбанк» требует через суды выплатить 4,4 миллиона евро и приблизительно 11 миллионов гривен (почти 400 тысяч долларов по нынешнему курсу. – РС) у нескольких компаний семьи Константинова – «Реал Эстейт» и «Консоль ЛТД». Речь идет о задолженности по кредитным договорам. В 2016 году Верховный суд России постановил, что решения Высшего хозяйственного суда Украины о погашении кредитов и процентов по ним не распространяются на Крым, попавший с точки зрения российского законодательства в российскую юрисдикцию. И «Райффайзенбанку» пришлось снова начинать судиться, уже в России, пока с неизвестным результатом.
Еще один украинский банк, «Проминвестбанк», принадлежащий российскому государственному «Внешэкономбанку», пытается добиться от фирм спикера Крыма возврата двух кредитов на суммы почти 40 миллионов и 25,5 миллионов гривен. Речь идет о договорах, заключенных в середине 2000-х годов.
Помимо уже упомянутого «Райффайзенбанка», обанкротившаяся украинская компания спикера Крыма «Консоль ЛТД» должна крупные суммы кредитов еще нескольким украинским банкам. «Укрэксимбанк» требовал через суд взыскать с компании «Реал Эстейт», которая является учредителем «Консоль ЛТД» Константинова, более полумиллиарда гривен. До аннексии «Укрэксимбанк» был самым крупным кредитором спикера Крыма и в других судебных тяжбах добивается от его, а также ряда других компаний 5,3 миллиона долларов и 460 тысяч гривен.
От недобросовестной деятельности компаний спикера Крыма пострадало много граждан Украины. В списке проблемных объектов – почти 50 жилых домов по всей стране – в Киеве, Львове, Одессе, Симферополе, Харькове, Ялте и других городах. Многие их них не были достроены, хотя обманутые дольщики вложили в них средства. Долги «Консоли» превышали ее уставный капитал в четыре раза.
Добиться банкротства украинской компании Константинова в суде удалось только в 2016 году, когда было вынесено соответствующее решение суда. Это произошло в связи с рассмотрением иска коммунального предприятия Управления контроля за благоустройством города Днепра. Оно выиграло иск на выплату 1,1 миллиона гривен (приблизительно 35 тысяч долларов США по нынешнему курсу – РС). Но обманутые собственники в том же городе до сих пор не получили компенсаций, несмотря на то, что основали объединение в попытке вернуть свои деньги…»
Виходить, що Константінов, будучи в Криму спікером тодішньої Верховної Ради, фактично пограбував Україну – кілька її банків, сотні громадян в кількох містах, з яких взяв гроші і втік з ними в Росію, вірніше забарикадувався за Перекопом, не добудувавши для них житло, і не повертаючи борги банкам. Загалом, лише борги фірм Константінова становили більше 1 мільярда доларів.
Константінов в український період любив хизуватись тим, що він «не бідна людина». Він, наприклад, був відмовився від отримання зарплати за посаду спікера і дав доручення перераховувати її на благодійність. Але Константінов і зараз не бідний. За ним числиться більше 10 афілійованих компаній. Зареєстровані вони переважно на його дітей. За даними «Радіо Свобода» це Шархінський кар’єр під Алуштою, і тепер фактично, Константінов все ще грабує кримські надра, добуваючи там будівельні матеріали та продаючи їх для будівництва мосту через Керченську протоку та автодороги «Таврида».
За даними «Радіо Свобода» кілька компаній спікера перебувають в санкційних списках України та США, але, зрозуміло, на території Криму своя рука владика. Більше того, за даними фінансових звітів бази «Контур.Фокус» кілька підприємств звітують про збитковість своїх балансів, що свідчить про те, що тепер Константінов веде пограбування Росії, показуючи відсутність прибутків, а відтак і мінімізуючи податкові виплати компаній. Хто повірить, що зараз у Криму при будівельному бумі будівельні підприємства можуть бути збитковими? Грабіжник завжди залишиться грабіжником, хіба в Росії цього не знали?