Договір щодо РСМД
Початок урочистого похорону для урочистого воскресіння
Судячи з усього, процес виходу США з Договору про ракети середньої і меншої дальності (ДРСМД) вийшов на фінішну пряму. Президент Дональд Трамп устами держсекретаря Майкла Помпео дав своєму російському колезі два місяці на те, щоб усунути всі порушення цього договору, допущені Москвою, і привести стан російського ракетного потенціалу у відповідність до його умов. До цього демаршу приєдналися і всі країни НАТО. На вказаний період у 60 днів США припиняє свою участь у договорі, а якщо Росія не усуне порушення або не доведе, що порушень немає, Вашингтон на початку лютого офіційно повідомить Москву про свій вихід із Договору по РСМД. Очевидно, якщо Росія ультиматуму не прийме, Америка буде вважати себе вільною в необмеженому розвитку ракет середньої і малої дальності. А те, що Путін ультиматум відкине, хоча і дуже боїться розгортання відповідних американських ракет у Європі, Трамп не сумнівався. І Путін одразу ж це підтвердив. Виступаючи на зустрічі з волонтерами у зв'язку з врученням премії «Доброволець Росії - 2018», він заявив, відповідаючи на запитання журналістів, що «найголовніше обґрунтування - це те, що ми щось порушуємо. При цьому, як правило, жодних доказів порушень з нашого боку не надається».
Це типова путінська манера - йти в глуху «несознанку», жодних порушень із російського боку не визнавати, а в усьому звинувачувати протилежну сторону. Нагадавши, як у 2002 році США вийшли з договору з ПРО без будь-яких формальних обґрунтувань своїх дій (договір це дозволяв), російський лідер стверджує, що у випадку з Договором щодо РМСД американці «думають, на кого б звалити цей свій, на мій погляд, необдуманий крок». І додав: «Аргументи, які наводяться, в принципі зрозумілі: тільки Росія і тільки Сполучені Штати не виробляють зброї подібного роду. Це правда, дійсно. Багато інших країн - їх там уже з десяток, напевно, - таку зброю виробляють, а Росія і США самі себе у двосторонньому порядку обмежили. Тепер, мабуть, наші американські партнери вважають, що ситуація змінилася настільки, що і США повинні мати таку зброю... ми тоді теж будемо це робити». Тут, як завжди у Путіна, лукавство. Вашингтон не тільки про наявність ракет середньої і малої дальності у інших країн говорить, але і давно вже висловлює претензії щодо цілком конкретних російських ракет, які, на думку американської сторони, порушують Договір щодо РМСД. Йдеться перш за все про крилаті ракети наземного базування (КРНБ) 9М729 із забороненою договором дальністю 500-5500 км. Ультиматум, озвучений Помпео, якраз і передбачає, що Росія знищить або модернізує спірні ракети таким чином, щоб вони відповідали умовам чинного договору. І Путін мав можливість, якби хотів, доказово, з цифрами в руках, спростувати американські звинувачення. Це могло б справити сприятливе враження як на американську, так і на європейську громадськість. Однак Путін цього не зробив, тому що спростувати американські звинувачення і, відповідно, довести, що Росія не порушувала договір, було просто неможливо.
Заяву російського МЗС, ніби «Росія неухильно дотримується положень договору, американській стороні це відомо», ніхто в НАТО серйозно не сприймає. Погрожувати ж американцям, як це робить Путін, тим, що ми теж будемо виробляти такі ракети, більш-менш безглуздо. Проблема не в тому, щоб виробляти ракети середньої і малої дальності, а в тому, де їх розмістити таким чином, щоб вони діставали до життєво важливих центрів потенційного противника. Тут у Росії є тільки одна територія, де можна спробувати розмістити РСМД, - це Куба, колись найближчий радянський союзник, на якого і Росія має свої види. Та ось біда: ще угода щодо врегулювання Карибської кризи передбачала відмову СРСР від розміщення своїх ракет на Кубі в обмін на обіцянку США не захоплювати Кубу силою зброї. І можна не сумніватися, що в разі, якщо американці помітять перекидання російських ракет на острів, вони негайно автоматично окупують Кубу. І неможливо собі уявити, щоб у такій ситуації Росія розглядала б американське вторгнення на Кубу як casus belli.
Так само мало що значать поки що превентивні погрози, озвучені начальником російського Генштабу Валерієм Герасимовим іноземним військовим аташе в Москві: «Хотів би через вас донести до ваших керівників, що якщо договір про РСМД буде зруйнований, це не залишиться без відповіді з нашого боку. Ви як військові професіонали повинні розуміти, що не територія США, а країни, які розмістили у себе американські комплекси з ракетами середньої і меншої дальності, виявляться об'єктами ураження для відповідних дій Росії». На відміну від Росії, у США знайдеться достатньо союзників у Європі, які готові будуть розмістити на своїй території ракети середньої і малої дальності, націлені на територію Росії. Взяти хоча б Польщу, Румунію або країни Балтії, які всерйоз побоюються російської агресії. Розміщення американських ракет у цих та інших східноєвропейських країнах як засіб стримування саме по собі не може стати приводом для російського превентивного удару, оскільки такий удар неминуче призведе до самогубної глобальної термоядерної війни. Ракети ж із Польщі або Румунії теоретично, в разі завдання США першого удару, здатні досягти цілей у Європейській частині Росії за 5-6 хвилин і вивести з ладу центри управління, що паралізує російський термоядерний удар у відповідь.
Тому розміщення американських ракет малої і середньої дальності в Європі служитиме серйозним чинником, що стримуватиме агресивні наміри Росії. Однак реальне виробництво і, особливо, розміщення американських РСМД - справа далекого майбутнього. Прагматик же Трамп, що доводить його поведінка під час торгових воєн, розв'язаних ним по всьому світу, виходить із чинних договорів головним чином для того, щоб постаратися якомога швидше укласти нові, але більш вигідні для США. Вочевидь й у випадку з РСМД вже в лютому майбутнього року почнуться російсько-американські переговори, під час яких американська сторона буде домагатися відмови Росії від ракети (КРНБ) 9М729 і більш детального визначення параметрів обмежень на цей клас озброєння. І цілком імовірно, що Москва в цьому питанні дійсно піде на поступки, оскільки побоюється американського «обеззброюючого удару».
