Лаконічна результативність
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прозвітував про своїх 100 днів на посадіЯк відомо, останнє запам`ятовується найкраще. Вочевидь, саме так вважав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коли днями, після всіх колег по Кабміну, вирішив розповісти про результати своїх 100 днів на посаді. Епідемія COVID-19 суттєво вплинула не лише на роботу самого МЗС, але і на головні пріоритети нового очільника зовнішньополітичного відомства. Зокрема, чимало зусиль було спрямовано на повернення наших громадян під час пандемії, а всі офіційні зустрічі дипломатів переведено в онлайн режим. Щоправда, це всеодно не завадило Кулебі особисто зустрітися зі своїми колегами Петером Сіярто у Будапешті та Гайко Маасом у Берліні.
Міністерство закордонних справ України завжди викликало особливий інтерес у громадськості порівняно з іншими органами влади. Сприятливим для каденції Дмитра Кулеби став той факт, що віднедавна саме його міністерство, а не Офіс Президента, призначатиме послів закордоном. Ще однією важливою зміною пан Кулеба вважає збільшення часового терміну перед ротацією дипломата з одного до двох років. Це, на його думку, має дати більше часу на підготовку до відрядженням в іншу державу. Та найбільш необхідною, як твердо переконаний міністр, у вітчизняній системі дипломатії є зміна культури її внутрішніх стосунків. Відтак, пан Кулеба воліє перетворити консервативне міністерство закордонних справ на «сучасне європейське відомство». Попри таке своє бажання пан міністр все ж чомусь вирішив кардинально не змінювати структуру МЗС, а провести лише «лаконічну реструктуризацію». При цьому, Дмитро Кулеба впевнений, що зараз вкрай необхідно плекати лідерські якості у наших дипломатів і корпоративну солідарність між ними. Більше того, кожний окремий напрямок планується закріпити за певним заступником, статус якого для іноземних партнерів повинен бути не нижчим за статус самого міністра. Пан Кулеба впевнений, що активність і лідерські якості кожного дипломата – це саме те, що врятує МЗС від звичної інертності та мотивуватиме працівників «не відсиджуватися у кабінетах, а брати участь у всіх процесах».
Міністр впевнений, що «дипломатія має ставати відкритою», а можливості повинні бути рівними для всіх. При цьому, пан Кулеба під останнім чомусь розуміє лише однаковий підхід по відношенню до жінок і чоловіків. До прикладу, він поскаржився, що серед послів України лише 7% жінок і вже, навіть, встиг створити комісію з гендерної рівності у міністерстві. Ця цифра дійсно не може не викликати занепокоєння, проте чомусь пан Кулеба геть забув згадати про не менш важливий аспект. До прикладу, він нічого не сказав про рівні кар`єрні можливості (а, точніше, про їхню відсутність) як для дипломатів з системи, так і для тих, хто до неї не належить, але воліє захищати інтереси держави та її громадян закордоном.
Разом із тим, вже традиційні низька мотивація та небажання йти у ногу з часом багатьох працівників вітчизняної дипломатичної служби можуть стати на заваді амбітним планам міністра. Слабка кадрова політика та тенденційні конкурси на посади здатні безпосередньо вплинути на потенціал вітчизняної дипломатії, зокрема, на якість наповнення диппредставництв і міжнародних організацій. До прикладу, за словами міністра, у посольстві України у Китайській Народній Республіці лише одна людина добре володіє китайською мовою. А мова йде, нагадаю, про наддержаву, відносини з якою Дмитро Кулеба вважає пріоритетними. Більше того, стан речей у вітчизняній дипломатії призводить до того, що молодь, потрапивши у систему, на жаль, часто втрачає ентузіазм, на власні очі побачивши її негласні правила.
Відтак, незрозумілим поки що залишається те, яким саме чином пан міністр планує спонукати дипломатів до необхідних змін. З огляду на це, постає питання: чи він як елемент і продукт вітчизняної системи дипломатії дійсно має волю, аби втілити реформи, спрямовані проти неї? Або ж пан Кулеба більше тяжіє до короткочасних косметичних змін, а не до системних зрушень? Адже, висловлюючись метафорично, залатати теперішні тріщини на колонах МЗС України – це ще аж ніяк не повноцінний ремонт державної споруди.
Останнє і справді запам`ятовується найкраще. Проте найбільш промовистою за слова завжди була та буде дія. Реальним же мірилом зробленого слугує результативність, а вона зараз у пана міністра, як і реструктуризація у його міністерстві, теж є доволі лаконічною.
Максим Кияк, «Українська Призма», кандидат філософських наук, спеціально для «Дня»
