Пропозиція Коломойського. Що за нею?
Українсько-російський кордон потрібно перекривати і контролювати. Це зрозуміло всім. Залишилося відповісти на досить просте питання: як це зробити? Звичайно, чим простіше питання, тим складніше на нього відповісти.
Свій варіант перекриття кордону запропонував Ігор Коломойський. Побудувати за його рахунок на українсько-російському кордоні в Донецькій і Луганській областях стіну та інші інженерні споруди, щоб унеможливити несанкціонований його перетин. Приклади таких споруд є.
Зокрема, Берлінська стіна. Не будемо вдаватися в політичні аспекти її зведення. Розглянемо суто технічні. Будівництво та переобладнання стіни тривало з 1962 по 1975 рік. До 1975 року вона набула остаточного вигляду, перетворившись на складну інженерно-технічна споруду, отримала назву Grenzmauer-75 (Гранична стіна-75) і являла собою високі (3,60 м) бетонні сегменти, які за необхідності можна наростити, з встановленими на вершині циліндричними бар'єрами, які практично неможливо було подолати. Окрім самої стіни були зведені нові сторожові вежі, будівлі для прикордонників. Протяжність стіни склала 155 км, зокрема в межі Берліна 43,1 км. На кордоні НДР і ФРН за межами Берліна стіну, за винятком деяких ділянок, не будували, але була обладнана система перепон з колючого дроту, мінних полів і самострільних автоматів. Слід сказати, що подолати такі загорожі було надзвичайно важко, хоча комусь це вдалося.
Другий приклад - Ізраїль. Кордон з Сектором Гази закритий залізобетонними загородженнями фрагментарного типу з колючим дротом. Бар'єр також оснащений датчиками й буферними зонами уздовж усього кордону. Слід сказати, що після спорудження бар'єру Ізраїль - Сектор Гази число терористичних актів хамасівських бойовиків на території єврейської держави фактично стало нульовим.
Пропозиція Коломойського викликала неоднозначну реакцію, переважно негативну. Більшість експертів посилається на те, що такі споруди не можуть запобігти вторгненню армії або висадці десанту з повітря. Це дійсно так, але тут ми маємо типову підміну. Як берлінська стіна, так і бар'єр в Ізраїлі для цього не призначені й будувалися з іншою метою. Їхні функції абсолютно інші, тому такі зауваження просто недоречні.
Система інженерних споруд, за пропозицією Коломойського, повинна запобігти проникненню дрібних груп терористів і не більше того. В принципі, така пропозиція зовсім не така дурна, як її деякі представляють, і за інших умов цілком могла бути реалізована. Зовсім інше питання, що зараз цим займатися немає сенсу.
По-перше. Навіть якщо всі пропозиції здійснити в повному обсязі, то проблему це не розв’яже. Кордон проходить не тільки в Луганській і Донецькій областях. Не зможуть терористи пройти там, вони почнуть переходити в інших місцях. Напруженість почне розповзатися по всьому кордону і проникати в досі спокійні регіони. Або будувати стіну вздовж усього кордону, зокрема і з Білорусією, або не робити цього зовсім. Зі зрозумілих причин перше просто неможливо. Складнощі не тільки інженерні, організаційні й фінансові. У багатьох випадках це просто зробити неможливо. Лінія розділу проходить вулицями колись єдиних населених пунктів, їх колючим дротом не перегородиш. Є й інші проблеми.
По-друге. Кордон, звичайно, обладнати треба, але не слід переходити відомі межі доцільності. Кордон буде на замку за відповідної організації його охорони, моніторингу та правильного розташування армійських частин прикриття разом з прикордонниками. Найголовніше - це підтримка місцевого населення. Без цього не допоможуть ніякі стіни та інші інженерні споруди.
По-третє. Терористи приречені, якщо їх ніхто не чекає, якщо паролі, явки тощо відомі й неможливо створити в державі інфраструктуру терору. Це завдання не тільки прикордонників, армії, але й СБУ, розвідки, міліції та інших органів. У чіткій координації їхніх дій і правильному розподілі функцій. Тут потрібно ретельно вивчити досвід боротьби з терористами не тільки Ізраїлю, а й Великобританії, Франції та, особливо, Іспанії.
По-четверте. У населення не тільки на кордоні, але й по всій країні потрібно виховувати антитерористичну культуру. Всі повинні розуміти, що боротьба з терористами і диверсантами, як говорили за товариша Сталіна, - справа всього народу.
Пропозиція Коломойського має ясну політичну складову. Більше того, й піарівську. Зараз немає більш благородної мети, ніж сприяти зміцненню нашого кордону. Хто зробить це, отримає очевидні політичні дивіденди. Цілком можливі дострокові парламентські й місцеві вибори, і це, особливо друге, надзвичайно цікавить команду олігарха. Після проведення децентралізації значна частина української політики зміститься в регіони. У цьому випадку значні фінансові ресурси будуть залишатися в областях. Тому інтерес до місцевої політики зростає в багато разів. До того ж ідеться про самодостатній у фінансовому плані, навіть за колишньої влади, регіон.
Традиційно Ігор Коломойський розкладав політичні горіхи в різні партійні кошики. Схоже, робить це і зараз, але при цьому не забуває нарощувати свій політичний потенціал. І не тільки в Дніпропетровську, а й в інших областях. Приклади досить добре відомі.
Хоча пропозиція про кордон навряд чи буде прийнята, проте, свою роль вона зіграла. Через якийсь час про неї забудуть, але потрібної миті згадають. Для чого її й висували.
Кордон і контроль над ним не може бути предметом політичних ігор. На жаль, на останнє надії мало. І від цього не захистить ніяка стіна і найбільш хитромудрі споруди на кордоні.
