Саботаж кіровоградської декомунізації?
Згідно з декомунізаційними законами, Кіровоградська область і обласний центр мають бути перейменовані, так само, як і сусідня Дніпропетровська область. Проте між двома регіонами є суттєва різниця: якщо більшість жителів Дніпропетровська просто не бажають перейменування, то в Кіровограді мешканці розділені як мінімум на три табори: противників перейменування як такого, прихильників перейменування на нову українську назву і адептів повернення однієї з назв часів Російської імперії – Єлисаветграда.
Остання група найменша, однак найвпливовіша, найактивніша і найпомітніша. Вона сформувалась ще на початках проголошення державної незалежності відтоді вела системну роботу з населенням міста, розповідає голова «Комітету відновлення історичної справедливості» Ігор Козуб: «Велася дуже потужна, цілеспрямована робота російської агентури… через Московський патріархат, через бізнесменів, на яких можна натиснути…». Саме цій групі, яка була потужно представлена в попередньому складі міськради, вдалось, попри протести громадськості, ухвалити рішення про проведення громадського опитування, на яке виділили 600 тисяч гривень. «Ми знаємо, що комісії, які рахували результати опитування, були тотально представлені людьми, проросійськи налаштованими, – продовжує Козуб. – Узагалі в цих комісіях не були представлені представники від Златополя, від Благомира, від Ексампея… Було сім назв, і мали б бути представники від семи назв, а насправді були представлені представники однієї – Єлисаветграда. Але цей ганебний факт відбувся».
Попри численні порушення під час проведення опитування, коли будь-яка людина могла проголосувати безліч разів, що неодноразово було доведено журналістами, комісія нарахувала саме 78% підтримки. Проте громадська організація «Асоціація Політичних Наук», що в день виборів проводила екзит-пол, оприлюднила зовсім інші результати. Говорить прес-секретар організації Олена: «Ми опитували виборців при виході з виборчих дільниць аж до моменту їх закриття, на відміну від опитування, проведеного міськрадою. За спостереженнями наших інтерв’юерів, більшість з опитаних виборців не підходили до пунктів опитування про перейменування. Наші результати в межах похибки співпали по всіх позиціях по виборах і навіть виявили фальсифікації волевиявлення на деяких дільницях, що згодом підтвердилось. Тому можемо стверджувати, що наші дані – об’єктивніші, ніж дані міського опитування. Так от, за нашими результатами, Єлисаветград отримав всього-на-всього 22,1% проти 71%, нарахованих комісією, Інгульськ обрали 21, 6%, а Златопіль – 19,9%. Тобто всі три назви відрізняються в межах похибки! Але безперечним лідером була відповідь – «категорично проти!», і ми змушені були її фіксувати, не зважаючи на те, що вона не передбачалась в питальнику. Але, на мою особисту думку, це вже не має особливого значення, адже зараз на розгляді Верховної Ради перебуває законопроект, яким буде заборонено здійснювати перейменування на честь російських монархів. І я переконана, він буде схвалений більшістю, тому питання перейменування на Єлисаветград перед нами більше не стоїть».
Ситуацію щодо решти пунктів декомунізаційних законів у Кіровограді прокоментував начальник відділу внутрішньої політики міської ради Сергій Запорожан: «У Кіровограді топонімічною комісією, на яку були покладені обов’язки по розгляду і внесенню пропозицій, на виконавчий комітет і на сесію міської ради, затверджено список перелік вулиць, провулків, проспектів, бульварів, які підлягають перейменуванню. Це орієнтовно сто назв. Ми говорили про це на виконкомі, на топонімічній комісії розглянуто орієнтовно 70 назв, і подано на погодження і погоджено міськвиконкомом 29 назв. На жаль, сесія міської ради жодного разу не розглядала питання перейменування вулиць. На це були різні причини: і старт та перебіг виборчої кампанії, і на погоджувальній раді депутати, керівники фракцій і груп депутатських не знаходили консенсусу винести питання перейменування вулиць саме в сесійну залу. Тому зі стартом другого етапу тепер повноваження переходять до міського голови. У нього є термін до 21 лютого, щоб і ці пропозиції, які вже погоджені, і додаткові пропозиції, які напрацювала топонімічна комісія, були підписані його розпорядженням».
Дмитро СІНЧЕНКО, політолог. Кіровоград
