Смоленська катастрофа: розслідування триває
У Польщі оприлюднено технічний звіт Комісії з повторного розслідування авіаційних подій при Міністерстві національної оборони Республіки Польща про причини катастрофи літака польських ВПС Ту-154М 10 квітня 2010 року близько аеропорту Смоленськ-Північний. Висновок у цій доповіді однозначний: загибель літака з польською державною делегацією на борту на чолі з президентом Республіки Польщі Лехом Качинським відбулася в результаті серії вибухів, що зруйнували літак ще до його падіння на землю. Отже, мала місце не помилка пілотів, а теракт, замаскований під катастрофу. Відразу ж зазначу, що я не є фахівцем-вибухотехніком, тому не можу цілком компетентно оцінити, наскільки достовірними є висновки доповіді саме з точки зору вибухотехніки. Але для неспеціаліста вони звучать досить переконливо. Ось найголовніші з них.
Звіт Комісії з розслідування авіаційних подій у Польщі з розслідування Смоленської катастрофи 29 липня 2011 року анулюється, а її висновок про зіткнення літака із землею через помилку пілота в якості причини катастрофи визнається недійсним через результати вибухо-технічної експертизи. Важливу роль зіграло і те, що російські військові диспетчери в аеропорту Північний у Смоленську за сприяння командувача транспортною авіацією ВПС Росії генерала Володимира Бенедиктова в Москві постійно надавали неправдиву інформацію екіпажу літака під час його підготовки до посадки. Ту-154М був зруйнований у повітрі в результаті декількох вибухів. Спочатку вибух (або вибухи) стався в лівому крилі, що призвело до руйнування і відриву третини лівого крила приблизно за 900 м до кромки ЗПС №26 аеродрому Смоленськ-Північний. Були зруйновані планки, ребра і лонжерони, а також обшивка крила. Їх уламки було розкидано на площі шириною 30 м і довжиною 400 м уздовж траєкторії польоту. Потім відшарувалися шматки лівого крила, їх частини також були розсіяні на відстані більше 400 м. Це зафіксовано аерофотознімками 10 квітня. 11 і 12 квітня багато фрагментів було переміщено, що може вказувати на навмисне маніпулювання. Так, один з уламків 2-ї щілинної секції, що впав у канаву поруч з дорогою, яка веде з гаражів на вулицю Губенка, приблизно в 20 м позаду берези, зіткнення з якою перша доповідь вважала однією з причин катастрофи, було перенесено 11 квітня під березу.
Другий вибух стався в лівій частині фюзеляжу Ту-154М у зоні салону 3. Вибух у фюзеляжі стався над землею. Катастрофічне падіння електроживлення сталося до того, як літак врізався в землю. Одяг більш ніж 30 пасажирів було зірвано, тіла понад 10 пасажирів виявилися сильно фрагментованими, а частини їхніх тіл розкидано на великій площі.
Основною причиною руйнування літака за мить до того, як він упав на землю, став вибух баластного бака - фрагмента лівої частини центроплана, який зруйнував третій салон. Передній лонжерон вилетів і приземлився на 70 м на захід.
Вибухова хвиля вирвала ліві пасажирські двері, які врізалися в землю і увійшли в неї на глибину в 1 м. Це місце розташоване в 34 метрах у напрямку на захід від дерева висотою понад 6 м. Моделювання, проведене незалежним Національним інститутом авіаційних досліджень (NIAR) у США, показало, що необхідна вертикальна швидкість лівих пасажирських дверей була більшою ніж 120 м/с, тобто вертикальна енергія дверей при проникненні в землю була у 100 разів більше, ніж кінетична енергія, якою вони володіли завдяки вертикальній швидкості літака. Тисячі дрібних фрагментів проходу (площею 8 кв. м) виявилися розкидані на 1/3 площі місця аварії. Вибухова хвиля, спрямована в бік хвоста, знищила цю частину фюзеляжу і викрутила лівий і правий борти літака разом з його дахом назовні. Панель підлоги, вирвана разом з лівим бортом літака, свідчить про спрямування вибухової хвилі.
Те, що літак розсипався більш ніж на 60 000 уламків, говорить про силу вибуху. Також на користь внутрішнього характеру вибуху свідчить деформація уламків через високий внутрішній тиск, розкид багатьох уламків у всіляких напрямках відносно напрямку польоту і руйнування планок і частин носа відірваної частини крила, що вказує на внутрішній тиск. Відсутність слідів удару об перешкоду на передньому краї крила свідчить про те, що вибухи сталися до зіткнення літака із землею або деревом. Експерименти, проведені Комісією, підтверджують можливість руйнування крила вибуховою речовиною і нанесення шкоди, аналогічної тій, яку виявлено у випадку фактичного руйнування крила Ту-154М.
Частина пожежних підрозділів, які повинні були супроводжувати посадку літака Ту-154М, перебувала не в аеропорту, а на вулиці Кутузова, на напрямку підходу літака при посадці. Коли сталася катастрофа, ці підрозділи виявилися першими на місці катастрофи, прибувши туди через 3 хвилини, і з ними був начальник Центру управління кризовими ситуаціями МНС Смоленської області.
Вибухівка вже була на борту літака до його вильоту в Смоленськ. Є дві версії, як вона туди потрапила. В останній момент у літак було безконтрольно завантажено понад тонну запасних частин. Незадовго до останнього польоту літак проходив плановий ремонт на заводі в Самарі. Як говориться в доповіді, «експерименти, проведені в лютому 2018 у масштабі 1: 1, показали, що руйнування крила зрізаного характеру... може бути досягнуто при використанні смужки вибухової речовини товщиною 1 мм і шириною 5 мм, вміщеної всередині бака з пальним і загерметизованої таким чином, щоб уникнути контакту з пальним, а також виключити можливість його виявлення".
Якщо висновки польської доповіді вірні, то мається на увазі, що підривники були активовані в момент перед посадкою за допомогою спеціальних сигналів кимось, хто перебував недалеко від місця посадки. Все це теоретично можливо, але передбачає проведення дуже складної і ризикованої операції за участю десятків людей. До недавнього часу подібне здавалося неможливим. Але ось після отруєння Скрипаля у світі почали розуміти, що Росія здатна на дії, які в усьому цивілізованому світі здаються алогічними, перш за все з точки зору інтересів самої Росії. Також і загибель Бориса Березовського тепер, імовірно, буде в першу чергу розглядатися як убивство, після того як близького співробітника загиблого олігарха Миколу Глушкова було задушено за допомогою собачого повідка.
Якщо припустити, що під Смоленськом дійсно був теракт, то його метою було знищити значну частину польської еліти, налаштованої антиросійськи. Якби в літаку був не тільки президент Лех Качинський, а й його брат Ярослав, як передбачалося спочатку, польський внутрішньополітичний розклад сьогодні міг би бути іншим, більш сприятливим для Росії. У хіматаці в Думі теж була своя логіка - відразу після неї повстанці здалися.
Однак усіх цих цілей можна було б досягти й іншими, менш демонстративними методами. Перезавантаження російсько-польських відносин, що відбулося після Смоленської катастрофи, можна було здійснити і без загибелі президентського літака. Знищити Скрипалів, якщо вони чомусь дуже заважали Путіну, можна було куди менш екзотичним способом, так само як і спровокувати англійців на заходи проти російських капіталів, які осіли в Англії. І Східну Гуту Асад і його союзники могли б зайняти і без використання хімічної зброї, нехай і на кілька днів пізніше. І так далі.
Раніше такого роду аргументи щодо дій Росії та її клієнтів - мовляв, не може бути, щоб Кремль пішов на такі ризиковані злочинні акції, навіщо йому це, - працювали. Але тепер, після отруєння в Солсбері, вже не працюють. Тому польську доповідь на Заході ніхто не буде відкидати з порога.
