Трагедія «Лошарика»
Люди що, для нас техніка важливіша
У російському підплаві сталася чергова трагедія. 1 липня в Баренцевому морі в російських територіальних водах, за 10 км від кордону з Норвегією, під час пожежі на глибоководному апараті АС-21 загинули 14 офіцерів ВМФ Росії. Семеро з них були капітанами 1-го рангу, троє - капітанами 2-го рангу, а двоє з капітанів 1-го рангу - Героями Росії, включно з командиром апарата і за сумісництвом - субмарини-матки. Крім того, серед загиблих на борту апарата перебували два капітани 3-го рангу, один капітан-лейтенант і один підполковник медичної служби. Ще п'ять членів екіпажу, як і загиблі, які отруїлися продуктами горіння, перебувають у госпіталі. Цього разу Володимир Путін, пам'ятаючи про уроки «Курська», зреагував досить швидко, хоча не можна сказати, що миттєво. Публічно про аварію було оголошено тільки через добу, але Путіну про неї доповіли одразу ж, що визнав і міністр оборони на зустрічі з президентом: «Як ми і повідомляли Вам вчора...» І, щойно було оголошено про загибель моряків, Путін скасував черговий плановий захід, хоча сам до місця загибелі або до місця проживання загиблих моряків не поїхав, але зустрівся з Сергієм Шойгу, якого і відправив в Сєвероморськ розбиратися з катастрофою.
За зовнішнім виглядом відчувалося, що президент дійсно вражений тим, що сталося. Не так сильно, як при розгромі вагнерівців у Сирії, коли Володимир Володимирович від засмучення на два тижні захворів, але вразило. Путін проникливо сказав: «Сергію Кужугетовичу, це незвичайне судно, ми з Вами знаємо, це науково-дослідне судно, екіпаж високопрофесійний. Відповідно до ваших попередніх доповідей, з 14 загиблих сім - капітани I рангу, двоє - Герої Росії. Це велика втрата для флоту, та й узагалі для армії. Висловлюю найщиріші співчуття сім'ям загиблих. Потрібно зробити все для того, щоб надати їм допомогу і підтримку». Відчувалося, що насправді доля моряків Володимиру Володимировичу досить байдужа, він і їхнього командира навряд чи на ім'я знав. Сумує він про долю «незвичайного судна». Думаю, це була одна з улюблених військових іграшок президента Росії, і він найбільше хвилюється, чи можна буде відновити «Лошарика» після пожежі. І Шойгу, щоб втішити Путіна, вже віддав наказ про його поновлення. Не виключено, що фактично доведеться будувати нового «Лошарика» з використанням придатних частин старого, але дитина буде задоволена: іграшку полагодили.
Що ж це за таємничий «науково-дослідний глибоководний апарат Північного флоту», який, за офіційною версією, озвученою Шойгу, на час пожежі проводив «планові роботи з вивчення морського дна в російських територіальних водах Баренцева моря», але на борту якого перебувало одночасно сім капітанів 1-го рангу, що відповідає армійським полковникам? Насправді це - надсекретний мініатюрний атомний підводний човен АС-12, призначений для виконання розвідувальних і диверсійних місій у Світовому океані. Віе також іменується атомним підводним човном проекту 10831, а неофіційно - «Лошариком». Ця назва походить через особливості конструкції міцного корпусу човна, що являє собою «ланцюжок» титанових сфер, через що АС-12 нагадує героя радянського лялькового мультфільму «Лошарика» 1971 року. Субмариною-маткою для «Лошарика» є АПЧ «Підмосков'я». За визначенням американських фахівців, головне завдання «Лошарика» - «виявлення/відстеження «темних» цілей» у Світовому океані. Підводний човен може занурюватися на глибину 6000 м. Передбачається, що «Лошарик» може застосовуватися для руйнування різної підводної інфраструктури і передовсім кабелів зв'язку шляхом встановлення вибухових пристроїв, а також для завдання шкоди глибоководним компонентам системи стеження за підводними човнами SOSUS. Не дивно, що прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що інформація про апарат належить до категорії «абсолютно секретних даних».
Спочатку не хотіли, як здається, навіть публікувати список імен загиблих, але після того, як у соціальних мережах багатьох із них, включно з командиром «Лошарика», ідентифікували, Міноборони Росії, щоб не виглядати зовсім вже смішним, список все ж опублікувало. Поблизу ж норвезького кордону «Лошарик» опинився тому, що якраз у день пожежі поблизу узбережжя Норвегії розпочалися навчання НАТО і підводний човен повинен був за ними стежити. Не виключено, що пожежа якраз і виникла через те, що різноманітна апаратура стеження дала дуже велике навантаження на мережу, що і призвело до короткого замикання. До речі, «Лошарик» аж ніяк не входить до складу Північного флоту, як звично збрехав Шойгу, а приписаний до в/ч 45707 в Петергофі, в якій і служили загиблі моряки. А підпорядковується вона Головному управлінню глибоководних досліджень Міністерства оборони Російської Федерації. У цій частині служать професіонали-гідронавти - підводники, які працюють на великих глибинах. У чомусь вона схожа на спецназ КДБ і ГРУ і групу Альфа, де полковник може командувати групою з 25-30 осіб, що, в свою чергу, складається із самих лише капітанів, майорів, підполковників і полковників. Так що велика кількість капітанів 1-го рангу на борту «Лошарика» дивувати не повинна.
Дивує інше. Екіпаж на «Лошарику» був суперпрофесійний і, як підкреслює російське Міністерство оборони, штатний (а не якісь дублери, як свого часу на «Комсомольці»). Швидше за все, пожежа сталася не з вини екіпажу, а стала наслідком або дефектів конструкції, або недоліків при виготовленні човна чи при проведенні регламентних робіт. Матеріали розслідування вочевидь будуть суперсекретні, і правду ми дізнаємося нескоро - через декілька десятків років. Але ось поводилися професіонали при гасінні досить дивно. Чомусь у відсіку для гасіння пожежі скупчилося відразу 20 осіб: 14 загиблих, 5 постраждалих і «хтось у штатському», якого один з офіцерів встиг виштовхнути з відсіку, перш ніж задраїти його. Тепер це подають ледь не як головний подвиг, здійснений екіпажем. Можливо, це був головний розробник «Лошарика»? Але два десятки осіб для гасіння пожежі - явно занадто, вистачило б 2-3 людей. Чому командир не віддав команду іншим евакуюватися з відсіку? Чи вони там усі воду в склянках підносили за браком інших засобів гасіння? І чому всі моряки загинули або постраждали від отруєння чадним газом та іншими продуктами горіння? Адже у них обов'язково повинні мали бути ізолюючі протигази, в яких можна працювати півтори - дві години (пожежа, за деякими даними, тривала близько півтори години). Чому моряки не скористалися протигазами? Чи в стресовій ситуації вони забули, як треба діяти за інструкцією? І взагалі відчувається, що від екіпажу вимагали насамперед рятувати «Лошарика», а не власні життя. В американському, ізраїльському і будь-якому іншому західному флоті пріоритети були б прямо протилежними. Там наплювали б на дорогу техніку («Лошарик», за деякими оцінками, коштує до 1,5 млрд доларів, правда, можливо, разом із субмариною-маткою), а передовсім стали б рятувати людей. Але для радянських і російських генералів та адміралів техніка завжди була важливіша за людей.
