Вибухонебезпечні запитання
Вибух на території посольства Сполучених Штатів, який стався у Києві в ніч на 8 червня, вже кваліфіковано українськими правоохоронцями як теракт. Міністерство закордонних справ України вже виступило з засудженням цього зухвалого злочину. Про це у своєму «Tвіттері» повідомила речник зовнішньополітичного відомства Мар'яна Беца. «Рішуче засуджуємо терористичний акт на території посольства США у Києві, який міг завдати шкоди життю і здоров'ю співробітників дипустанови», - написала вона. На цей час вдалося з’ясувати, що близько опівночі невідомий кинув на територію диппредставництва невстановлений вибуховий пристрій. Внаслідок вибуху ніхто не постраждав.
Про те, хто може стояти за вибухом, прямо не йдеться, але перша версія, яка виникає у будь-кого, хто цікавиться ситуацією, - російський слід. Саме так. Провокування неспокою в українській столиці, як і пропаганда ненависті до Сполучених Штатів, містить у собі російські інтереси. Країна-агресор є чи не єдиною, хто зацікавлений у тому, щоб США послабили підтримку, яку вони надають Україні.
Для нас вибух під американським посольством має свідчити про перетин певного рубікону. Теракти та диверсійні операції російських спецслужб на території України здійснювалися з перших хвилин агресії. Ніде правди діти, захоплення адмінбудівель на Донбасі - це теж диверсійні спецоперації іноземних спецслужб. Згадаємо хоча б одкровення славнозвісного Стрєлкова-Гіркіна, у яких він розповідав, що якби не він та 50 російських диверсантів під його командуванням, які захопили Слов'янськ та Краматорськ, то ніякої війни на Донбасі могло б і не бути. Як і Крим зі всіма «зеленими чоловічками» та навіженими «російськомовними» - теж спецоперація російських спецслужб, диверсія, яка була спрямована проти Української держави.
Вибух на території посольства Сполучених Штатів цілком міг бути здійснений руками чергового російського диверсанта, яких повно в українській столиці. Або найманця, якого використали спецслужби держави-агресора. Ця людина могла навіть мати українське походження або навіть український паспорт. Чому б ні? У разі його затримання картинка, яку розповсюдили б усі інформаційні агенції світу, була б карколомною: «Українці підривають дипломатичну установу США», «Фашизм у Києві набирає обертів», «Українська влада не контролює ситуацію». Можна не сумніватися, що такий розвиток подій цілком задовольнив би російських стратегів. Вони б знайшли, як використати це на свою користь.
Є й інше можливе пояснення вибуху. Воно теж вказує на російський слід. Але висновки, які слідують з цього пояснення, зовсім невтішні для всіх нас - українців. Одним з головних компонентів нинішньої «гібридної війни», яку веде Росія проти України, є інформаційний фронт, який застосовується у комплексі з військовими й економічними операціями. Російська пропаганда спочатку «бомбардує» інформаційний простір супротивника. А вже потім, якщо є така нагода, в хід ідуть економічні чи військові диверсії. На минулорічному саміті НАТО, присвяченому боротьбі з тероризмом, було зазначено, що такі терористичні угруповання, як ІДІЛ чи Аль-Каїда, теж діють саме в інформаційному просторі. За допомогою пропаганди вони вербують прихильників по всьому світу, підштовхуючи їх до здійснення терактів. Основна небезпека, яку несе в собі сучасний тероризм, полягає в тому, що будь-хто, наслухавшись промов маніпуляторів, здатен сісти у вантажівку в Ніці або заявитися зі зброєю в паризьке кафе. Отруєні пропагандою люди здійснюють теракти від імені терористичної організації, членами якої вони могли ніколи і не бути. Такий собі своєрідний мережевий тероризм - винахід сучасних покидьків. Ключовою тут є саме інформація, яка вкидається в простір, а не ті випадкові божевільні, які захоплюються антилюдськими ідеями.
Кинути вибуховий пристрій на територію американського посольства цілком міг терорист-одинак. Якийсь «небайдужий», який зненацька відчув ненависть до США, наслухавшись російської пропаганди. Відкритість українського інформаційного простору становить величезну проблему для нашої національної безпеки. Не менш небезпечною є псевдопатріотична пропаганда, яка закликає до радикалізму під час зовнішньої агресії. Вітчизняні ЗМІ цілком свідомо підміняють істеричними закликами тверду проукраїнську позицію, яка мала б бути основою сьогоднішнього національного дискурсу. Сьогодні Україною ширяться сенси, виписані в Кремлі. На всі смаки - від «безсмертного полку» до «третього майдану». А «корисні українці» радо розносять їх по власній хаті, навіть не замислюючись про наслідки.
Тактика, яку Росія використовує проти України, не нова. Ті ж самі прийоми багато років працюють у світі, наповнюючи терористичні організації з антилюдською ідеологією новими адептами. В цьому випадку, розмірковуючи про наслідки вибуху в Києві, ми маємо залишити відповідь на запитання: «Хто це зробив?» - правоохоронцям. Виходячи з того, що на територію посольства було кинуто не гранату, а вибуховий пакет, який не міг завдати нікому шкоди, вибух з теракту остаточно перекваліфіковано у злісне хуліганство. Що зовсім не відкидає російської зацікавленості у перетворені України на країну, де робота американських дипустанов супроводжується підвищеною небезпекою.
Для того, щоб не перетворитися на європейське Сомалі, на радість нашому агресивному сусідові, давно настав час сконцентруватися на пошуку відповіді на запитання: «Чому?». Чому наша країна на четвертому році війни залишається настільки вразливою для російських сенсів, російських інтересів, російських «слідів»? І що треба робити, щоб збільшити шанси на виживання для ураженої російською інформаційною отрутою України?
