Із ким зібрався боротися Facebook?
Першого квітня не тільки відбудеться традиційна Гуморина в Одесі, цього разу поєднана з фестивалем клоунів «Комедіада 2019». Першого квітня не лише день підбивання всіляких підсумків (в тому числі й некомічних) після першого туру президентських виборів. Першого квітня –на додачу до вже сказаного – всесвітньо відомий Facebook разом із Instagram запроваджує блокування будь-яких проявів і виявів білих націоналізму й окремішності (a ban on praise, support and representation of white nationalism and white separatism; останній термін, як на мене, краще перекладати «окремішність», а не буквально – «сепаратизм»). Ось так, не менше і не більше.
Саме поняття «білий націоналізм» дуже схоже на такі собі «гарячу кригу» чи «сухий дощ». Сенс воно має хіба що для Сполучених Штатів Америки, бо там існували й існують ідеї існування і взаємної боротьби у цій країні «білої» та «чорної» націй, і Південно-Африканської Республіки з її вельми специфічними минулим і теперішнім. В інших випадках це – теоретична нісенітниця, бо націоналізм завжди і всюди має на меті ствердження й існування національної держави; якщо хтось і прагне створити «всесвітню державу білошкірих людей», то якісь маргінали й вороги націоналістів. Автори статті «White nationalism» у Вікіпедії дають якусь словесну кашу замість чітких визначень і з’їжджають на тематику нацизму та расизму плюс «білого пан-націоналізму», тобто – знов-таки расизму. Стаття «White separatism» у тому-таки джерелі інформації доводить, що знову йдеться про расизм і про США та ПАР. Мовляв, це рух, спрямований на окреме життя білих людей від людей інших рас; ну, а далі там іде відверта, перепрошую, маячня про прагнення цього руху створити «білу етнічну державу». Це ще гірше, ніж «гаряча крига», бо білі – це не етнос; навіть у ПАР її білошкіре населення належить до двох етносів, рідними для яких є дві різні мови: африкаанс, яка виникла на основі доволі-таки архаїчної голландської, та південноафриканська говірка англійської. А за таких нечітких критеріїв під white nationalism and white separatism можна підверстати дуже багато всього.
Але головне тут, як на мене, інше. Добре, «білий націоналізм» (читай: «расизм») – це погано. Згоден. А що, расизми всіх інших кольорів хороші? З ними не треба боротися? З прихильниками «чорного націоналізму» у США, які закликають убивати «білих свиней» (і вбивають-таки, якщо їм дають це зробити)? Чи з адептами «вищості чорних» у Зімбабве та ПАР, які знищили фізично тисячі білих фермерів (нерідко разом із сім’ями), а сотні тисяч люду змусили тікати з цих держав? Речники Facebook зазначають, що, мовляв, «представники громадянського суспільства і вчені-експерти в царині расових відносин підтвердили, що білі націоналізм й окремішність неможливо відділити від ідеї переваги білої раси й організованих груп ненависті». Невже ж тільки white nationalism and white separatism?
Ба більше: з початку 1930-х існує негритюд (фр. Négritude, негритянство) як культурно-філософська й ідейно-політична доктрина, теоретичне підґрунтя якої становить концепція самобутності, самоцінності та самодостатності негроїдної раси. Як бачимо, типовий separatism, хоча і не white, а black. А радикальні течії прихильників негритюду стверджують вищість «чорної» раси над «білою» та «жовтою» (цікаво, а до кого вони відносять папуасів)?
І ще одне: автори англомовної Вікіпедії, в тому числі ведучи мову про white nationalism, практично ототожнюють його з нацизмом. А чому? Адже нацизм – це націонал-соціалізм, це рівною мірою і перетворений на расизм вкрай радикальний націоналізм, і відверто тоталітарний соціалізм. Дуже сумнівно, що у США чи ПАР прихильники «влади білих» були і є наразі соціалістами. Натомість адепти «всевладдя чорних» значною мірою схиляються до такого собі «расово-чистого соціалізму», виступаючи в цьому плані прямими спадкоємцями «класичних» німецьких нацистів. Невже їх не стосуватимуться санкції з боку Facebook? Невже колір шкіри дає індульгенцію расистам?
І, якщо мова вже зайшла про небезпеку нацизму, варто нагадати, що серед призвідців Другої світової війни були не тільки «білі», а й «жовті» расисти – еліта тодішньої Японії. Ця еліта ще на початку ХХ століття висунула ідею створення «сфери спільного процвітання Великої Східної Азії». Вона проголосила боротьбу за звільнення всіх народів «жовтої раси» з-під влади білих колонізаторів. Ну, а найбільш гідним представником цієї раси, ясна річ, були проголошені самі японці – найвище втілення всіх можливих чеснот…
Що ж стосується текстів, які слід забанити у Facebook як вияви «білого націоналізму», то одним із перших, очевидно, має стати «Маніфест Комуністичної партії» Маркса й Енгельса. І справді: якими є перші слова цієї брошури? «Привид блукає Європою…» Не Азією, не Африкою – лише Європою, тією самою, яка далі ототожнюється (разом зі США) з осердям світової цивілізації, що «руйнує всі китайські стіни та примушує до капітуляції найупертішу ненависть варварів до іноземців», що поставила в залежність Схід – від Заходу», і це в історичному плані є прогресом. Ба більше – у Маркса й Енгельса слово «азіатський» - синонім відсталості. А як оцінити з позиції Facebook наступну тираду Маркса про історичну роль рабів-африканців: «Без рабства немає бавовни, без бавовни немає сучасної промисловості. Рабство додало цінність колоніям, колонії створили світову торгівлю, а світова торгівля – необхідна умова великої машинної індустрії»?
Та годі. Видається, Facebook з наче благородних міркувань ступив на хибний шлях, ґрунтуючись на теоретичних нонсенсах щодо «білого націоналізму» та виводячи з-під удару расистів усіх інших кольорів. Тим часом за останні десятиліття мільйони людей убиті не «білими націоналістами», а расистами, неонацистами та фанатиками-радикалами зовсім інших ґатунків і кольорів шкіри. Не звертати на них належну увагу – це щонайменше велика дурниця.
