Кіно фашизму не перешкода
Днями продюсер Олександр Роднянський засудив ідею видворення російських фільмів з українського екрану. «З таким самим успіхом можна заборонити видання книжок Езри Паунда й Кнута Гамсуна, на підставі того, що вони підтримували німецьких нацистів, або низки видатних класиків, оскільки вони були расистами, ксенофобами, антисемітами тощо», — сказав пан Роднянський.
Думка, звичайно, глибока й широка, однак випадає з контексту дійсності. Якщо рівнятися по Кнуту Гамсуну, то не нам. Чи знайдеться в російському режисерському співтоваристві людина, на кшталт норвезького письменника. Нехай такий прийде в розпал війни до Путіна і скаже, мовляв, я вам вірив, підтримував, а зараз вимагаю забратися з України. Гамсун знайшов у собі сили закликати кривавого Адольфа звільнити Норвегію від окупантів та катів у самий розпал Другої світової (див. біографію нобелівського лауреата). Такий поворот сюжету бажаний у нашому випадку. Уявляєте, на особистій аудієнції з Путіним Ф. Бондарчук, або відомий продюсер, точнісінько, як Гамсун, вимовляють довгоочікувані слова. Як-то кажуть, Кнут вам у руки!
І якщо охлобистіних з пореченковими прирівняємо до Езри Паунда, ніхто не заперечить! Нехай ті, хто наслідує класику, посидять в таборі для військовополонених, потраплять під суд, який визнає їх неосудними, і потім в заміському психіатричному закладі спілкуються з шанувальниками (див. біографію американського поета).
Думаю, Олександру Юхимовичу не всі розповіли про долю митців, помічених у дружбі з нацистами. Той самий Гамсун уникнув суду тільки з огляду на похилий вік та поблажливість читацької аудиторії. Література одне, а громадянська відповідальність — зовсім інше. Добре б це розуміти тим, хто співає, пише, знімає. Професійні мистецтва не виправдовують співучасті у мерзенних справах.
Але не будемо читати моралі. Забороняти кіно й книги в Україні ніхто не збирається. Є потреба прибрати пропаганду й ксенофобію, яка тече струмками з творів низки аж ніяк не видатних персон. Можна порівняти це з вилученням гіпсових ленінів з публічних місць, із чим завгодно, однак не з посяганням на культурний процес. Хоча зрозуміло, що бізнес є бізнес, і люди, прагнучи освітлювати неафішовані місця, іноді перегинають палицю. Так під час кровопролитних боїв йде реклама косметологічних операцій. І так світ кіно ставлять вище за мир у країні.
Хто знає, можливо, через кілька місяців для багатьох російських діячів ТБ та кіно, актуальним виявиться зовсім інший процес, де, як і Кнуту Гамсуну, їм можуть бути висунуті обвинувачення в пособництві злочинам проти людяності.
