Опалювальний сезон на Чернігівщині 2021-2022: чому і як
Я міг би розпочати з того, що Чернігівська область готова до опалювального періоду уже майже повністю (до речі, так і є); прикріпити таблицю із переліком перевірених котелень і, теоретично, закрити це питання.
Однак, те, що відбувається сьогодні в громадах та градус суспільної напруги в області, спонукає мене деталізувати.
Щороку старт опалювального сезону - доволі нервовий процес. Цьогоріч підготовка до зими, окрім комплексу технічних заходів, має включати в себе чимало нових економічних розрахунків.
Чому так відбувається і чи готова до такого завдання Чернігівщина – про все по черзі.
Кілька слів про тарифну політику. Не лише в Україні, а й на європейському ринку, ціна на газ рекордна. Старається наш північний сусід.
Такий зовнішній тиск співпав у часі із внутрішніми реформами: формування тарифу на тепло передано на місця.
Аби легше пройти цей опалювальний сезон необхідно консолідувати зусилля виконавчої влади та місцевого самоврядування у кожній громаді.
Наразі аби теплокомуненерго могли якісно підготуватися до зими, Президент Володимир Зеленський підтримав пропозицію щодо врегулювання боргів підприємств ТКЕ перед Нафтогазом. З’явилися такі інструменти, як фіксовані річні пропозиції газу для людей та для підприємств теплокомуненерго – а це захищає від надзвичайно високих коливань ціни на газ.
Стан інфраструктури. Теплове господарство області, направду, працює завдяки тому, що раніше такі об’єкти будували із значним запасом терміну роботи. Втім, і цей термін вже давно вичерпався. Проблема в тому, що десятиліттями на необхідність реконструкції теплових мереж та пунктів не зважали. І тепер зробити все за рік-два нереально.
До прикладу, цьогоріч на Чернігівщині реконструйовано лише 7 котелень та 4,3 км теплових мереж (станом на 15 вересня). Загалом теплове господарство області налічує 765 котелень та майже 537 км мереж. Темпи ремонтів та кількість часу на це порахувати нескладно.
Тож і виходить, що у зиму ми заходимо начебто у майже стовідсотковій готовності, однак із задовільною якістю.
Чий будинок. Житловий фонд області налічує 4229 багатоквартирних будинків. Переважна більшість з них досі обслуговується комунальними підприємствами, хоч вже доведено, що об’єднання співвласників багатоквартирних будинків виконує цю функцію ефективніше. До слова, у 2021 році на впровадження заходів з енергоефективності (компенсація витрат) у межах обласної програми «Енергодім» отримало 5 ОСББ та 240 власників приватних домогосподарств.
Так звані «теплі кредити» пропонують і з урахуванням місцевих бюджетів у багатьох громадах області; схожі пропозиції мають і банківські установи, що є партнерами у рамках загальнодержавної програми.
Бюджетна сфера. Наразі газ бюджетним організаціям доставляють на договірних умовах за ціною від 10 гривень.
На жовтень 28,5 гривні – це середньозважена ціна продажів, яка є на українській енергетичній біржі. Це ринкова ціна. Чи є вона адекватною? На мою думку – ні. Але це ринок, на який зокрема впливає Російська Федерація.
Відтак різниця від запланованого і закладеного в тариф та запропонованою ціною для бюджетних установ області складає сотні мільйонів гривень.
Що робити? Шукати альтернативні варіанти опалення, оптимізувати площі, писати проєкти, перерозподіляти видатки…
Візьмемо за приклад 43 заклади освіти обласного підпорядкування: із 12 котелень, які опалюються газом, половина - має альтернативні котельні;14 закладів користується централізованим теплопостачанням; 17 - мають котельні на альтернативних видах палива.
У вересні Управління освіти і науки ОДА перерозподілило 4 мільйони гривень з інших статей витрат на оплату за послуги газу.
Звісно, децентралізація разом із новими можливостями передала й частину зобов’язань місцевому самоврядуванню. Тож і цю ношу доведеться розділити.
Що робити населенню. Загалом принцип такий самий: переходити на альтернативні види опалення; впроваджувати енергоощадні заходи; подавати документи на отримання субсидії (видатки на неї збільшено, а строки розгляду справ зменшено втричі). Підходити раціонально до споживання енергоресурсів, як це роками роблять у країнах ЄС.
Наразі ціна на газ не має вплинути на тариф для населення. Однак, варто пам’ятати: дешевого газу та енергоресурсів не буває.
В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської облдержадміністрації