Про брендинг міста: харківський контекст
Брендинг міста – життєво необхідна умова успішного розвитку територіальної громади. «Бренд – це знак, символ, що відображає сутність того чи іншого продукту праці. Значимість бренда полягає у тому, що він перетворює продукт праці на товар. Отже, це така сукупність характеристик, яку вловити неможливо, але вона реалізується в різних іпостасях. Бренд – це нематеріальний актив. Громада, місто, регіон, країна стали товаром. Отже, вони повинні сформувати власний бренд і займатися брендингом. Обов`язок місцевої влади – формувати і розвивати бренд міста і займатись брендингом. Бренди міст є органічним складовим бренду області і регіону. Якщо громада не має свого бренду, якщо місто не має бренду, якщо цей бренд непозитивний, некреативний це означає, що дана громада зникне з території життєдіяльності країни. Бренд регіону або міста задає вектор стратегічного розвитку території, – резюмує директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. – Брендинг міста – це синергетичний ресурс, у вигляді соціальної стабільності, інвестицій, туризму, нових робочих місць та ін. Це гарантований капітал, що вкладений в майбутнє міста і його соціуму».
Для тієї ж сусідньої Польщі промоція, брендинг – неодмінні атрибути кожного міста. Саме це й дозволяє польським містам не загубитися, стаючи креативними та унікальними. Натомість в Україні промоцією не займаються подекуди навіть великі обласні центри. Та зараз мова піде про місто, для якого поняття брендингу не нове, хоча роботи в цьому напрямку ще дуже багато. Йдеться про місто-мільйонник Харків. Під час останніх відвідин цього міста пощастило побувати на лекції місцевого активіста, який якраз займається питанням брендингу. Пропустивши почуте крізь свою львівську призму, дійшов до висновку, що з деякими судженнями вищезгаданого брендмейкера частково не погоджуюся. Про це розповім дещо згодом.
Отож, який бренд Харкова необхідно створювати та розвивати? Передусім, це місто асоціюється з науковими досягненнями. «Харків – наукова столиця», – звучить солідно та доречно, чи не так? Утім цей статус треба доводити та підтверджувати, перш за все, на ділі, а не на словах. Тим не менше, девіз «Kharkiv – smart city» цьому місту справді личить. До речі, саме бренд «розумного міста» і намагається розвивати місцева влада, оскільки для цього є всі передумови. Акцент обов’язково слід робити на тутешньому IT-кластері. Саме Харків, Львів і Київ справедливо вважають китами вітчизняної сфери IT.
Важлива також ставка на культурний бренд міста. На мою думку, з таким іміджем повинен асоціюватися Харків, а не, наприклад, із «Барабашово» – одним із найбільших ринків Східної Європи. Популяризувати варто не «торгашний» бренд, а науковий і культурний. Важливо, конструювати правильні образи українських міст.
Розійшлися ми в поглядах із харківським брендмейкером у питанні туризму, яке він, на мою думку, занадто маргіналізував. Мовляв, образ туристичного міста з Харковом зовсім уже не в’яжеться. Так, із цього міста не зліпити туристичну мекку України, проте його важливо популяризувати, як місце, куди можна і треба приїжджати гостям. До речі, подам трішки теорії. Для дослідників теми промоції міста не секрет, що індекс брендингу населеного пункту вираховується за певною системою. Зараз найбільш популярною системою є City Brand Index – CBI. Існує 6 чинників, які впливають на визначення цього брендингу: 1) зовнішній вигляд; 2) розташування; 3) інфраструктура; 4) люди; 5) ритм; 6) потенціал. Чинник «ритм» визначає привабливість міст відносно розваг. Тут Харків також не пасе задніх, адже має серйозний козир, який називається Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького. Це капітально реконструйований у 2012-му році парк розваг з найрізноманітнішими атракціонами та сучасною інфраструктурою. Кожен метр цього місця вирізняється справді модерним європейським підходом до справи. Аналогу такого парку в Україні немає. Цей український «діснейленд» мусить бути візитівкою сучасного Харкова, до якого туристам варто приїздити не тільки заради того, щоб роззявити рота від гігантських розмірів площі Свободи та «помилуватися» залишками найбільшого пам’ятника Леніну. Чому я у Львові не знав про існування чудесного парку Горького? Дізнався про нього тільки після випадково знайомства у поїзді рік тому. Тоді пара харків’ян, які поверталися з вакацій у великодньому Львові, переконали мене навідатися до їхнього міста. І через певний час я приїхав і не прогадав. Харківській міській владі необхідно більше популяризувати своє місто в інших куточках України, грамотно презентуючи свій бренд для туристів. Якщо вже місто-мільйонник не може переконати приїхати до себе, то що вже казати іншим?
У питанні промоції Харкова можна провести паралелі з місцевою футбольною командою. У «Металіста» фантастичний стадіон, хороша інфраструктура, величезний потенціал, проте клуб розвалюється на очах через неграмотне керівництво та власника, якому наплювати на долю команди. Так-так, йдеться про того самого «вундеркінда» Курченка, про які вже всі забули, зокрема й правоохоронні органи. У самого міста також колосальний потенціал, який поки що місцева влада не реалізовує достатнім чином. Та є все-таки надія, що і в Харкова, і в «Металіста» справи підуть на краще.
