Про що думає Донбас?
У Києві представили результати соціологічного дослідження: «Особливості свідомості та ідентичності мешканців підконтрольних та окупованих територій Донецької області»
Одна з проблем, пов'язаних із Донбасом, починаючи з 2014 року полягає в тому, що для України (як, утім, і для решти світу) він значною мірою залишається «чорним ящиком». Зовні процеси, що тривають там, почасти доступні для спостереження – але про що думають його мешканці, ким себе вважають, до чого прагнуть?
Без такої інформації украй важко, якщо взагалі можливо, розробити дієвий план реінтеграції регіону до складу України – навіть якщо так звані ДНР і ЛНР буде ліквідовано силовим або якимось іншим шляхом, навряд чи вдасться усунути проблеми, що сприяли їхній появі.
Дослідження громадської думки на Донбасі розпочалися 2016 року, до того ж як у неокупованій, так і в окупованій його частині. Торік їх провели знову, і тепер їх почало фінансувати Міністерство інформаційної політики України. За словами організаторів, було опитано 600 осіб на окупованих землях і 705 на неокупованих. Вибирали їх із таким розрахунком, аби опитування виявилося якомога репрезентативнішим.
24 квітня у Києві, в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася презентація підсумків торішніх досліджень. Їх представили перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, радник міністра та виконавчий директор Аналітичного центру «Фабрика думки «Донбас» Дмитро Ткаченко, експерт-аналітик «Фабрики думки» Юлія Каплан та генеральний директор українського офісу міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut Сергій Говоруха.
Джапарова зазначила, що вивчення громадської думки велося спільно з «Фабрикою думки», яка представляє громадський, недержавний сектор.
Вона особливо наголосила, що у розв’язанні проблеми Донбасу головне – реінтеграція не території, а людей. За її словами, одна з цілей дослідження полягала в тому, аби встановити, хто ближче до істини: Київ, що розглядає мешканців регіону як громадян України, які тимчасово опинилися на території, окупованій противником, – чи Москва, яка наполягає, що до відокремлення від України прагне саме місцеве населення.
Сергій Говоруха повідомив, що дані збиралися у грудні 2017 року і збережуть актуальність ще тривалий час – речі, про які йшлося, швидко не змінюються. Саме опитування проводилося у форматі «віч-на-віч».
Представлені дані стосуються лише Донецької області – у Луганській, включно з територію самопроголошеної ЛНР, нещодавно проводилося окреме опитування.
Брошура з підсумками досліджень поширювалася на самому заході, але деякі найважливіші цифри вголос назвали його учасники. За їхніми словами, тенденції загалом швидше сприятливі для України, ніж ні.
Так, на території «ДНР» 13 відсотків опитаних вважають себе громадянами цього утворення, а на рік раніше їхня кількість становила 18 відсотків. По цей бік лінії розмежування 42 відсотки респондентів бачать себе громадянами України порівняно з 32 відсотками, що відповіли так під час минулого опитування.
На окупованих територіях 57 відсотків вважають, що з рештою жителів України їх об'єднують культура і традиції. Може здатися парадоксальною та обставина, що другим за значущістю об'єднавчим чинником – так відповіли 53 відсотки – стала недовіра до української влади. При цьому 62 відсотки вважають, що поділяють їхні цінності, 52 відсотки – що належність до громадянського суспільства України, а 51 відсоток – що віросповідання.
У цих місцевостях більшість – 81 відсоток – передусім боїться відновлення активних бойових дій, а 35 відсотків – заморожування конфлікту. Друге місце серед страхів посідає зниження рівня життя – його побоюються 40 відсотків опитаних.
На вільних територіях Донбасу перший і другий страхи ті ж самі, але їхня частка різняться: повномасштабної війни бояться 60 відсотків, погіршення життя (пов'язаного з безробіттям, невиплатою пенсій, відсутністю постійних доходів) – 53 відсотки. Третє місце з 24 відсотками посідає беззаконня і бездіяльність судово-правової системи.
Не менш важливою є і оцінка подій, що відбуваються, і тут цифри набагато тривожніші. Мешканці Донбасу, що перебувають під російською окупацією, – переважно – 55 відсотків – вважають, що в регіоні триває громадянська війна. У 2016 році цієї думки дотримувалися лише 44 відсотки опитаних. Війною з Росією, те, що відбувається, визнають лише вісім відсотків, тоді як на рік раніше – 14.
На неокупованих територіях вважають інакше. Тут тих, хто розглядає процес на Донбасі як війну Росії проти України, значно більше – 31 відсоток. На рік раніше їхня кількість становила 24 відсотки. Проте навіть зараз прибічники цієї позиції не становлять і третини респондентів.
Щодо українських ЗМІ картина може видатися дивною. У тій частині Донбасу, яку контролює Київ, довіра до національних мас-медіа різко знизилася. «Повністю» і «частково» довіряють їм лише 16 відсотків опитаних проти 30 відсотків у 2016 році, «не довіряють» – 39 відсотків. Під окупацією справи інакші. Тут їм повністю не довіряють лише 26 відсотків (минуле опитування дало 40 відсотків), а де в чому довіряють, де в чому ні 39 відсотків (2016 року – 25).
Водночас на цій території знижується довіра до російських ЗМІ. Кількість тих, хто їм «повністю» чи «швидше» довіряє, знизилося з 27 до 19 відсотків, а кількість тих, хто «швидше не довіряє», зросла з 16 до 23 відсотків.
Звичайно, «соціологічний портрет» Донбасу і зараз ще далеко не завершений, але робота над ним триває на повен хід. І вона здатна надати серйозну допомогу в повноцінному поверненні регіону до складу України.
