Шарикови покусають котів, Преображенські — поріжуть собак та людей
От якби люди спочатку читали книжки, а вже потім дивилися кіно, зняте за ним режисерами з комуністичними переконаннями, вони б інакше ставилися до літературних героїв. Наприклад, до бідного Шарикова та нещасного Швондєра. Один — жертва експериментів, інший — обману (думав, що новий лад буде справедливим для усіх). Ще чого! Соціалізм — лафа для професора Преображенського. Того, хто позбавлений найменшої емпатії до оточуючих і пацієнтів, жирує в лихоліття, годуючи собак осетриною, і показуючи дулю іспанським та місцевим обшарпанцям. Йому дозволено у будь-який час телефонувати найголовнішому в країні, щоб захиститися від закону, ставити досліди над собаками та людьми, на свій розсуд, перетворюючи їх з одного на інше, й нелегально оформлювати документи на будь-яку із задуманих іпостасей. Бо ж це жахливо, друзі, вважати шарикових крайніми у соціальних потрясіннях. Преображенський — ось справжнє зло. Світовий світила, який чомусь не поїхав на захід, а вставляє мавпячі яєчники дамам і партійним вождям за хороші гроші, й лютий 1917-го (час буржуазної революції) вважає початком бід для себе й калошею у під’їздах, куди до цього бідну шваль не пускали. Взагалі, кіно змінило в Булгакові мінус на плюс, і він тепер працює зовсім в іншому напрямку, ніж спочатку, коли заради нього Сталін убив 40 українських письменників.
