Історичному музею у Володимирі-Волинському присвоїли ім'я збирача його колекції
Будинок історичного музею у самому центрі древнього Володимира-Волинського у свій час був і родовим помістям Омеляна Дверницького, чиє ім'я рішенням сесії Володимир-Волинської міської ради і присвоєно місцевому історичному музею. Будинок своєрідної архітектури вже не перше навіть століття містить скарби історії. Музей – один з найстаріших на Волині, бо почав діяти ще у 1887 році. І вже тоді тут зберігалося понад півтисячі одиниць старожитностей: рукописні Євангелія XVI століття, ікони, монети... Частину цих скарбів перед початком Першої світової війни перевезли у Харківський художній музей, а згодом вони опинилися у музеях Санкт-Петербурга.
Науковий співробітник музею Богдан Янович розказує, що родом Омелян Дверницький із села Будятичі, котре неподалік теперішнього Нововолинська. Є дослідження, які заслуговують на увагу, що у цьому ж селі неподалік древнього Володимира народився і князь Володимир (той, котрий і Русь хрестив). Предки Дверницького були учасниками повстань польської шляхти проти Російської імперії, сам же Омелян та його батьки були православними. Навчався він у Луцькому дворянському училищі, на юридичному факультеті Київського університету імені святого Володимира, працював мировим суддею на Поділлі, головою з'їзду мирових посередників Володимир-Волинського повіту. Одночасно захоплюється краєзнавством. У Володимирі створив братство святого Володимира, яке мало опікуватися насамперед відбудовою Успенського собору (пам'яткою архітектури та історії XII століття), згодом і храмів Низкиницького монастиря. При братстві і було створено давньосховище, прообраз майбутнього історичного музею. Вже в наші часи його директором двадцять років був відомий на Волині краєзнавець Петро Заклекта, учень Григорія Гуртового, засновника історичного музею у містечку Торчин.
Омеляна Дверницького поховали біля північної сторони Успенського собору, і це була дуже велика честь, бо світських людей на церковній території не ховали, повідомляє Наталія МАЛІМОН, “День”, Луцьк.
