Розпочався новий етап археологічних досліджень Більського городища
В червні 2018 року розпочався новий етап археологічних досліджень Більського городища, який вже подарував світу нові відкриття про південний вал найбільшого в Європі древнього поселення.
Про це повідомляє інтернет-видання "Полтава365".
Дехто вважає, що у наш час немає місця для відкриттів, утім археологічні дослідження на території Більського городища не припиняються вже 112 років і продовжують дарувати сюрпризи. За словами начальника Більської археологічної експедиції Дениса Гречка (на фото), довгий час вважалося, що 33 із лишком кілометри валів, понад чотири тисячі гектарів – все це існувало одночасно. Згодом, завдяки дослідженням експедиції Ірини Шрамко, пішли уточнення – стало відомо, що поселення на території західного городища виникло ще з VIII століття до нашої ери і спочатку не мало укріплень.
“Далі ми встановили, що всі вали були насипані приблизно одночасно, минулого року встановили дату – VI століття до н. е. А тут – наступний фінальний етап, і цьогоріч ми підійшли до розгадки, що в V-VI столітті функціонувала лише невеличка частинка, оточена некрополями”, - розповів старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ, начальник Більської археологічної експедиції Денис Гречко.
Вже зараз можна говорити про цікаві археологічні відкриття нинішнього року. Більська археологічна експедиція Інституту археології з початку червня провела розкопки Південного валу, що проходять в середині великого Більського укріплення, які принесли несподівані висновки.
“Це було дискусійне питання, довгий час вважалося, що цей вал, що знаходиться всередині укріплення, відноситься до межових валів 17-18 століття, який відділяв кордон Речі Посполитої від Московського царства. Дослідження цього року показали, що це вал скіфського часу, і що він у V столітті до нашої ери відмежував південну частину укріплення від території, центром якої було східне Більське городище. А за валом з півдня почали створюватися некрополі. Тепер ми більш чітко розуміємо пізній етап розвитку Більського городища. Якраз в V-IV століттях до нашої ери його поселенська площа зменшувалась, ми бачимо в цілому скорочення площі, що було передвісником занепаду наприкінці IV ст. до н.е. всього Більського комплексу”, - зазначив Денис Гречко.
Нагадаємо, Більське городище – стародавнє українське поселення, розташоване в районі села Більськ Котелевського району Полтавської області, в межиріччі Ворскли та правої притоки Псла – Сухої Груні. Об'єкт входить до Ворсклинської групи пам'яток часів скіфів. Науковці мають на меті довести, що Більське городище є древньою столицею скіфів-гелонів. Археологічною місцевістю, що охороняється, поселення оголосили 15 лютого 2001 року.
2001 року тут знайшли цікаві артефакти – золоту каблучку із зображенням колісниці та скляний арібал, себто ємність для парфумів, 5–4 століть до нашої ери. Після трьох років археологічних розкопок, учені можуть похизуватися неабиякими знахідками. На території Більського городища у липні 2017 року знайшли золото скіфів. Крім нього, вдалося віднайти унікальні, і головне, цілі амфори, датовані 6 століттям до нашої ери, наконечники для стріл, стародавні прикраси і вироби зі шкіри.
Читайте також матеріали Дня Царі звірів мешкали біля Чорного моря?
