У Харкові закликали громадян та політиків до дій, а не популізму
День пам’яті Героїв Небесної сотні був відзначений в Харкові молебнями, зібранням біля Тарасу Шевченко та ходою до Каменю загиблим за свободу та незалежність України із 100-метровим державним прапором. Було багато свічок, живих квітів, спогадів про загиблих та про події Майдану, тепло віталися громадські активісти, волонтери та бійці добровольчих батальйонів, обговорювали події цих двох важких років. «Це день пам’яті та скорботи. В мене не було радості перемоги два роки тому, нема її і зараз. Ці два роки після Майдану – це тільки початок змін, ми лише починаємо будувати державу», - наголошує Ольга Дунь, одна з найактивніших волонтерів Харкова, яка взимку 2013-2014 була в харківському наметі в Києві.
«Треба пам’ятати, що 20 лютого 2014 року є офіційним днем початку військової агресій Росії, коли відбувся розстріл Небесної Сотні та почалася анексія Криму, це трагічний день», - відзначає Володимир Чистилін. Організатори заходу відзначають, що учасників було небагато, близько півтисячі , і пояснюють це втомою від війни та негараздів. «Людей могло прийти й більше, - вважає Ольга Дунь. – Але ж багато з найактивніших харківських патріотів зараз на фронті або зайняті волонтерською діяльністю, я не побачила багатьох знайомих. Також біль притупляється, а людей, які сприймають світ через гаманець та холодильник, завжди більше в будь-якому суспільстві. Зокрема в Харкові це електорат міського голови, і саме цих людей в місті підтримують та культивують».
На зібранні також були й люди із плакатами, що закликали до відставки Порошенко та Яценюка. «Ці люди, вочевидь, розчаровані, бо думали, що революцію здійснили, зробили свою справу та можна відпочити і спостерігати, як влада сама буде реформуватися. Але ж одними зусиллями Президента чи Кабінету Міністрів це зробити неможливо, бо не корупційних «чистих» чиновників запросити до влади нема звідки, а професіоналів в Україні критично мало. Ті хто розчаровуються – як часто вони тиснуть на владу? Походити з плакатниками – цього замало! Доки кожен сам не захоче реформуватися та взяти участь у тиску на владу, в нас не буде справжніх реформ. Також треба розуміти, що під час війни неможливо чекати на зростання економіки», - коментує виступи невдоволених майданівців Ольга Дунь. Володимир Чистилін додає - боявся, що деякі політичні діячі перетворять захід на промову своїх лозунгів та демонстрацію прапорів, і радіє, що цього не сталося. «Треба розуміти, що час пустих лозунгів та популізму пройшов, треба робити реальні справи», - впевнений Володимир Чистилін.
Хоча великих змін за два роки в державі не відбулося, але можна говорити про великі зміни в суспільстві, наголошують харківські майданівці. Вони кажуть про те, що на очах народжується громадське суспільство, чого б не відбулося без революції та війни. Також вказують, що народилася армія, якої раніше не було, і яка зупинила зовнішнього агресора, а також відбулася заміна міліції, якій народ не довіряв, на поліцію, якій виказують набагато більше довіри.
Після урочистих заходів члени ГО «Зелений Фронт», до якої належав один з трьох харківських Героїв Небесної Сотні Євген Котляр, влаштували вечір пам’яті хлопця. Напередодні, 19 лютого, встановили його меморіальну дошку на мурі вишу де навчався Женя - в Харківському національному університеті радіоелектроніки. Володимир Чистилін каже, що наразі йдуть перемовини щодо встановлення пам’ятника Євгену Котляру на території виша в одному із скверів - цьому пообіцяв сприяти Едуард Рубін, який виконує обов’язки ректора. «Родичі загиблих Героїв вважають, що ці жертви не булі марні. Зокрема про це постійно каже батько Євгена, Микола Котляр», - говорить Чистілін.
Також Володимир Чистилін нагадав, що міська влада та архітектори досі не реконструювали місце, що залишилося від знесеного восени 2014 року пам’ятнику Леніна, і навіть не збираються цього робити. Хоча йшла мова про створення алеї пам’яті замість постаменту, одним з елементів якої буде пам’ятник Загиблим за Свободу та Незалежність. Громадський активіст вважає, що для вирішення цього питання треба постійно тиснути на чиновників.
Альона Соколинська, Харків, фото автора
