У Луцьку представили жалобну писанку
Вперше лучани побачили цей витвір члена Національної спілки художників Тетяни Мялковської у Музеї волинської ікони. Музей має цікаву колекцію великодніх яєць з різних країн світу і виготовлених з різного матеріалу, яку йому у дар передав митрополит Волинський і Луцький Ніфонт. Але презентована нині писанка особлива: автор визначила її стиль як жалобний і назвала «Пасхальне коливо». Коливо – це та страва з зерна, яку традиційно дають на поминках після похорон на Волині. З нього і починається жалобна трапеза.
Тетяна Мялковська стала єдиною волинянкою, яка взяла участь у всеукраїнському фестивалі-перформансі на честь Великодня – «374», ініціатором якого став міжнародний етнокультурний проект Folk Ukraine. Проект передбачає презентацію на Софійській площі Києва 25 - 30 квітня 374-х писанок, автори яких – художники з різних куточків України. Перед цим кожен майстер, що взяв участь у Великодному перфомансі-2016, отримав одну заготовку ґрунтованого яйця зі склопластику висотою у 670 мм і шириною 520 мм, підставку до нього та акрилові фарби. Яйце необхідно розписати у традиційному або авторському стилі. Після виставки на Софіївській площі у Києві 374 експонати відправляться у подорож разом з організаторами по інших країнах.
Робота Тетяни Мялковської називається «Пасхальне коливо» тому, що присвячена пам’яті героїв «Небесної сотні» і їхнім родинам, а також матерям, чиї сини загинули в зоні АТО, і дружинам, які втратили там чоловіків. Центральний образ композиції – образ скорботної жінки. У розписі Тетяна Мялковська використала християнську символіку: риба – символ Ісуса Христа, вино – символ євхаристії, тарілка і ложка – символ тих, хто відійшов у вічність. Майстриня вибрала темний колір писанки тому, що традиційно поминальні писанки писалися білим по чорному і були своєрідним зв’язком між душами померлих і живих родичів. Така писанка – це молитва за душу померлого, яка чекає воскресіння, подяка тій людині, про яку згадує писанкар. Малювання такої писанки – це акт очищення, всепрощення і любові.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
