У Львові вшановували страчених у роки ІІ Світової війни професорів
Сьогодні Львів відзначає роковини загибелі львівських науковців на Вулецьких пагорбах. Саме тут, на цих пагорбах, 74 роки тому – на початку липня 1941-го, нацисти розстріляли професорів, а через два роки, у жовтні 1943-го, скоїли ще один злочин – наказали викопати трупи, вивезти до Кривчицького лісу, спалити і розвіяти попіл… Про трагедію стало відомо зі спогадів колишньої львів’янки, у повоєнний час – мешканки Рима, професора-мистецтвознавця Кароліни Лянцкоронської.
Участь у поминальному заході взяли ректори та науковці вищих навчальних закладів Вроцлава, представники науково-освітянської спільноти Львова, керівники Львівської області та Львова.
«Коли задумувався цей пам’ятник, ми проводили багато зустрічей з нашим великим другом Рафалом Дуткевічем – президентом міста Вроцлава, – згадує міський голова Львова Андрій Садовий. – Ми думали, що, вшановуючи пам'ять невинно убієнних, перегорнемо дуже складну сторінку. Багато говорили про відносини між Україною, Польщею, про наукову співпрацю. І в страшному сні не могли подумати, що сьогодні, покладаючи тут квіти, подумки будемо згадувати наших вояків, які кожного дня гинуть на Сході держави, воюючи проти окупантів. На жаль, не можемо передбачити, як будуть розвиватися події завтра чи післязавтра. Живемо в той час, коли світ дуже швидко змінюється, коли світ крихкий, як кришталь. Але я знаю одне: мудрі, освічені люди завжди були і є загрозою для тоталітарних режимів. Їх знищують, вбивають, тому що вони мають Божу ласку, голим нервом відчувають правду. Вони говорять правду, вони не мовчать. І тому ми повинні завжди їх пам’ятати, згадувати і просити Господа Бога, щоби ніколи більше така біда не прийшла на нашу землю. Ми є християни, віруючі люди. Я хочу сьогодні щиро скласти подяку всім, хто кожного року приходить сюди, вшановує світлих людей, які загинули за те, що вони були вільними, за те, що творили і просто любили життя».
Нагадаємо, що монумент відкрито й освячено 4 роки тому, і «День» присвятив цій події не одну публікацію. Також подавав інтерв’ю з львівським істориком Андрієм Боляновським – автором книжки-дослідження «Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування».
Пам’ятник має вигляд арки з десяти каменів, що символізують десять заповідей Божих. П’ятий камінь, якому відповідає заповідь «Не вбивай», зміщений і символізує загрозу руйнування цілісності світу при порушенні цієї заповіді. Ініціатива встановлення монумента належить міському голові Львова Андрієві Садовому та президенту Вроцлава Рафалу Дуткевічу. Автор проекту – краків’янин Олександр Сьлівка.
Чотири роки тому, коли монумент відкривали, вшанувати невинно убієнних прийшли не тільки тисячі львів’ян, а й поляки, які спеціально прибули до Львова цього дня. У численних виступах тоді йшлося про те, що трагедія Вулецьких пагорбів – незагоєна рана нашої нової історії: «Це той випадок, коли час не лікує…»
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів
