У Тернополі нагородили Народних Героїв України
15 січня в Тернополі пройшла дванадцята церемонія нагородження орденом «Народний Герой України». Були відзначені воїни, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України, лікарі, журналісти, громадські діячі, котрі своєю працею і відвагою обороняють Незалежність Батьківщини.
Відзнаки були вручені 13 особам, серед них четверо тернополян – боєць Добровольчого українського корпусу Валерій Чоботар та військовий капелан отець Іван Гуня. Двох Героїв з Тернопільщини нагородили посмертно – командира другого взводу другої роти «Захід» 24 батальйону територіальної оборони «Айдар» Андрія Юркевича і старшого сержанта 80-ї окремої аеромобільної бригади Івана Вітишина, який захищав Донецький аеропорт.
“Бойова діяльність і мій фронт – це селище Піски, територія навколо Донецького аеропорту. До весни 2015 року керував ротою. Після того більше займався ротою в батальйоні, підготовкою добровольчого підрозділу. Моє заняття фрі-файтом допомогло в організації, мені було легко тримати дисципліну, а фізично… насправді війна – це не фізична втома, а насамперед психологічна. Фрі-файт якийсь певний гарт дав, але війна і спорт – це зовсім різні речі», – розповідає боєць Добровольчого українського корпусу Валерій Чоботар, а на запитання «чи відчуваєте ви себе героєм?» відповідає: «Відчуваю певний сором перед батьками і перед дітьми тих, хто загинув. Тому, що я живий».
Віталій Марчук – майор, командир третього артилерійського дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади. У 2014 році він служив в 93-й механізованій бригаді, був командиром реактивно-мінометної батареї. Віталій здійснював марш для розблокування Донецького аеропорту, брав участь у штурмі багатьох населених пунктів. У листопаді 2014-го коригував вогонь, перебуваючи на вишці, яка знаходилась на території Донецького аеропорту.
Орденом «Народного Героя України» посмертно відзначили командира другого взводу 2-ї роти «Захід» 24 батальйону територіальної оборони «Айдар» Андрія Юркевича, який 5 вересня 2014 року загинув на Луганщині. Нагороду вручили сім’ї воїна.
«Я гордо можу сказати – мій чоловік є Герой. У кожної людини є своя місія. Це була його місія. Для нас велика честь отримати цю нагороду. Я хочу низько вклонитися перед хлопцями, які захищали, захищають і будуть захищати Україну. Герої живуть, коли ми про них пам’ятаємо. Тому треба популяризувати Героїв, які віддали життя, борються, стоять на передовій. На прикладі їхніх подвигів виховувати нове покоління. Прошу Бога, щоб всі поверталися додому з перемогою, живі і здорові», – зазначила дружина Андрія Юркевича Христина Юркевич.
Церемонія нагородження орденом «Народний Герой України» вперше відбулася у червні 2015 року у Національному заповіднику «Софія Київська». Вручення орденів вже проводилося у Житомирі, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Слов’янську, Краматорську, на бойових позиціях на тимчасовому кордоні з окупованим Кримом. Орденську раду очолює відомий волонтер Георгій Тука, який є очільником Луганської області. Він неодноразово сам брав участь у нагородженні Героїв.
Орденом «Народний Герой України» нагороджено і представників ЗМІ. Одна з них – оператор Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Коваль. Вона брала участь у зйомках циклу документальних фільмів “Неоголошена війна”, ходила в розвідку з бійцями, була в різних небезпечних ситуаціях.
Лікарі у зоні АТО показували неймовірні приклади відваги. Оперували під кулями, були в полоні. Львівський військовий лікар Дмитро Лось разом з бійцями був в оточенні у Луганському аеропорті. Незважаючи на мінімальну кількість медикаментів, йому вдалося не втратити жодного пораненого.
«Через руки військових медиків за цей період пройшло більше 10 тисяч наших поранених. Серед військових лікарів були жертви, близько 100 лікарів були поранені або контужені. 19 лікарів ми втратили, вони були вбиті. Бо ворога червоний хрест не зупиняв і медики дуже часто ставали мішенню. Дмитро уродженець Тернопільщини. У Луганський аеропорт заходили на кілька днів, опинилися в оточені практично на місяць. Близько 50 людей поранених. У лікарів не було ані відповідних медичних інструментів, ані медикаментів, ані обезболюючих. Багато могли померти. Але завдяки таким людям 46 осіб були врятовані і вивезені», – розповідає медик Іван Звягин.
Тамта ҐУҐУШВІЛІ, Тернопіль, фото автора
