У Волинському національному університеті імені Лесі Українки представили видання "Лісової пісні" кримськотатарською мовою
Вже десять років університет втілює проєкт про видання драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» в одному томі українською мовою та однією з іноземних мов. Перше видання було українською і англійською мовами. Матеріальну підтримку університет тоді отримав від Волинської обласної держадміністрації та її голови Бориса Клімчука, який сам родом Лесиних країв (у храмі села Волошки, звідки він родом, хрестили малих дітей із родини Косачів). Українсько-польське видання і наступні фінансує Луцька міська рада. Для польської частини видання брали переклад Єжи Літвінюка, одного з кращих польських перекладачів, котрий перекладав і Шевченка, і Ліну Костенко. Є вже видання німецькою та білоруською мовами (останнє щойно отримали, ще не презентували, на білоруську Лесю Українку переклав В’ячеслав Рагойша).
Як каже Юрій ГРОМИК, проректор з навчальної роботи та рекрутації університету, видання кримськотатарською мовою підготували, бо, з одного боку, мали гарний переклад «Лісової пісні» кримськотатарського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця Юнуса Кандима. А з іншого боку, хотіли посприяти розвитку кримськотатарської мови, і кожне видання твору Лесі Українки презентує водночас й Україну.
У презентації взяли участь ректор університету професор Анатолій Цьось, народний депутат України, член наглядової ради ВНУ імені Лесі Українки Ірина Констанкевич, народний депутат України Соломія Бобровська, голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, державний секретар Міністерства освіти і науки України Сергій Захарін, викладач кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Сеїт-Джеліль Абібулла, представники кримськотатарської громади Волині. Видання до друку підготували доктор філологічних наук, директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Сергій Романов і директор Музею Лесі Українки Тетяна Данилюк-Терещук.
Загалом свого часу Волинський університет імені Лесі Українки мав намір видати «Лісову пісню» бодай 12 мовами, які знала сама Лариса Косач-Леся Українка.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
