Є модернізатори майбутнього
Учасники Всеукраїнських інженерних змагань: від конкретних проектів до амбіційних завдань
А чи знаєте ви, що українські студенти можуть із легкістю вирішити проблеми з транспортними заторами? Я на власні очі переконався в цьому, коли відвідав III Всеукраїнські інженерні змагання Ukrainian BEST Engineering Competition, які проходили у стінах Київського політехнічного інституту.
«Інженерні змагання — це проект, який проводиться нашою організацією з 2001 року в усіх країнах Європи, де є представництво BEST, — розповідає одна із організаторів Тетяна Нечаєва. — Ідея одна й та сама: просування інженерної думки за допомогою вирішення практичних завдань студентами».
Студенти і школярі пробували власні сили у двох категоріях — Теam Design («Командний дизайн») та Case Study («Прикладне навчання»). Перша — це командне проектування за допомогою інструментів і матеріалів, запропонованих організаторами. Друга категорія — вирішення завдання технічного чи економічного характеру і представлення результатів у вигляді графічної моделі. Організатором змагань виступила місцева група міжнародної студентської організації BEST (Board of European Students of Technology — Рада студентів технічних університетів Європи). Самих же учасників, як зазначають організатори, цього року побільшало — 80 чоловік (у 2009-му, наприклад, було вдвічі менше).
«Я думаю, що ті проекти, які ми розробляли на інженерних змаганнях, можна втілити у життя. Однак це повинно бути профінансовано на відповідному рівні. Україна досить розвинена в технічному плані й в українських технарях є потреба. До того ж, наша країна розвивається», — ділиться міркуваннями студент 5-го курсу КПІ Ігор Івицький. На його думку, однією з головних функцій технарів, є «роль двигуна, який просуває країну. А тому завдання таких людей — економічна і технічна модернізація країни».
В Україні подібні змагання ще проходять у Львові та Запоріжжі, а цього року до них приєдналася Вінниця. А як зізналася «Дню» пані Тетяна, у організаторів вже є ідея провести наступного року національний етап інженерних змагань. Перед змаганнями молоді потрібно було зареєструватися на сайті та пройти відповідні тести на логіку. Спеціальних знань від студентів ніяких не вимагалося, — всі задачі загального характеру. Мабуть, головною ідеєю, яку молодь засвоїла протягом п’яти днів змагань, стало те, що навіть будь-яка задача має декілька альтернативних рішень.
Перед кожним днем командам роздавали матеріал для їхніх виробів, після чого йшла суцільна імпровізація. Так, наприклад, в один із днів студентам запропонували зробити вітряк, який би генерував енергію для загоряння лампочок. «Ми створили вітряк і приліпили до нього аж 12 лампочок. Але лампочки горіли нестабільно — блимали, як на дискотеці, — говорить із посмішкою другокурсник КПІ Андрій «Гарік» Гаразд. — Інші команди домоглися приблизно таких результатів, хіба що не «ліпили» по 12 лампочок. А наприкінці ми побачили що одна з команд зробила вітряк із однією лампочкою, яка горіла...» А в один із днів студентам потрібно було зробити із двох планок, пластмасової трубки, клею, пінопласту машинку, яка б рухалася за допомогою повітряної кульки. Деякі хлопці робили аж по два автомобілі, мовляв, «один не вийде — інший підійде».
«Це дуже хороший захід! Прикро, що він дуже рідко проходить. Бажано, аби він був частіше: не один раз на рік, а раз на місяць. Тоді у студентів буде працювати голова, бажання дізнатися щось нове та щось винайти. Це тільки на користь!» — поділився враженнями з «Днем» інженер КПІ Володимир Зубцов.
Не менш цікавою виявилася і категорія Case Study. Тут молодь розв’язувала аналітичні проблеми, дивуючи журі та організаторів своїми креативними ідеями. «У Індії існує велика проблема з автомобільними пробками, студентам потрібно придумати найбільш оптимальну розв’язку для міста Мумбаї», — розповідає одна із організаторів Юлія Юрченко. Чи впоралися студенти із завданням? Однозначно, так. Варіантів вирішення цього було настільки багато, що іноді просто виникав подив: чому українські можновладці не використовують думок та ідей студентів, аби зменшити пробки? Тут і погодинне використання доріг, і залучення водного транспорту, будівництво нових автобусів, створення нових пішохідних доріг на рівні третього-четвертого поверхів...
P.S. Минулого року учасники інженерних змагань розробляли спеціальні прилади для людей із обмеженими можливостями. Перший з них — індикатор наповнюваності посуду (для незрячих) та електронна рука (аби людина змогла дотягнутися до потрібної речі). Вироби так і лишилися непоміченими. Сподіваємося, що наступного разу громадськість проявить значно більший інтерес до студентських змагань і підтримає ідеї молоді.
