Коротко / КУЛЬТУРА

Фотомиттєвості столиці

Новий альбом «Київ: історія, архітектура, традиції» приваблює красою подачі матеріалу, повертаючи до давніх добрих звичаїв київських друкарів. Цю книгу приємно тримати в руках, і читати її теж цікаво. Фотоальбом видало видавництво «Балтія-Друк» спільно з Музеєм історії Києва (упорядники — Ольга Друг та Юлія Ференцева). Розповіді про останні археологічні знахідки і старовинні рукописи, портрети видатних особистостей, документи й старі фотографії відтворюють історію нашої столиці, в ході якої літописний град Кия перетворився на нинішній мегаполіс. Перегортаючи сторінки, присвячені древнім храмам і старовинним особнякам, театрам, музеям і паркам, архітектурним перлинам і знаменитим вулицям — Ярославів Вал, архітектора Городецького, Михайла Грушевського, Хрещатик, Андріївський спуск, — відкриваєш для себе живе й романтичне місто. Вперше публікуються фото унікальних експонатів Музею історії м. Києва, Національного музею медицини, Музею обсерваторії Київського університету, Музею Київміськбуду. До речі, для іноземних туристів, гостей ЄВРО-2012, випущена англомовна версія (видавці спеціально розрахували вагу альбому — близько 800 г, для тих, хто користується перельотами low cost з обмеженою вагою багажу), повідомляє Ольга САВИЦЬКА.

Iнтернаціональне «Весілля»

24 березня на сцені Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки відбудеться показ російсько-білоруського театрального проекту — вистави «Весілля» (за одноактною п’єсою А. П. Чехова). Цей творчий проект представлять Національний академічний театр ім. Янки Купали (Мінськ, Білорусь), Міжнародна конфедерація театральних союзів, Міжнародний театральний фестиваль ім. А. П. Чехова за підтримки Міністерства культури Республіки Білорусь і Міждержавного фонду гуманітарної співпраці держав-учасниць СНД, а також уряду Російської Федерації та уряду Москви. Чеховське «Весілля» поставив режисер Володимир Панков у лютому 2009 року в Мінську. Це «продукт» студії «Soundrama», що народилася зусиллями музичного колективу «Пан-квартет» і його керівника В. Панкова, якого називають «людиною-оркестром». Глядачам буде цікаво збагнути, як режисер по-своєму «препарував» чеховських героїв — смішних і сумних, грубих, веселих, молодих, старих, п’яних, безглуздих, гордовитих, ледачих, заздрісних і обачливих... Це інтернаціональне «Весілля» (текст звучить білоруською й російською мовами) вже бачили глядачі Франції, Іспанії й Азербайджану. Перед київським показом спектаклю відбудеться круглий стіл для театрознавців і представників ЗМІ, в якому візьмуть участь Рімас Тумінас, Микола Пінігін, Михайло Швидкий, Олександр Галібін, Михайло Резникович, Лесь Танюк, Неллі Корнієнко і Владислав Троїцький, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.

Стихійні лиха і фентезі Iствуда

Компанія Warner Entertainment Japan вирішила припинити прокат фільму «Потойбічне» Клінта Іствуда в Японії, повідомляє lenta.ru, посилаючись на Associated Press. У стрічці розповідається про медіума, який може спілкуватися з померлими людьми. До нього звертається по допомогу французька журналістка Марі Лелей (її грає актриса Сесіль де Франс). У 2004 році вона стала однією з жертв цунамі в Таїланді, до того ж пережила стан клінічної смерті. Представник Warner Entertainment Japan заявив, що в ситуації, що склалася нині (землетрус, цунамі, дві аварії на АЕС), сцени зі стрічки «Потойбічне», в яких показано цунамі, в даний час «не доречні» в японських кінотеатрах. Нагадаємо, світова прем’єра картини Іствуда відбулася на кінофестивалі в Торонто 12 вересня 2010 року. У широкий прокат у Північній Америці стрічка була випущена в жовтні. У прокат в Японії фільм «Потойбічне» вийшов у лютому 2011 року. Картина демонструвалася в 180 кінотеатрах. Очікувалося, що прокат стрічки Іствуда триватиме до кінця березня.

Діалог із... душею

У київській галереї «Містець» триває персональна виставка Віктора Іскама. Цей відомий майстер батального жанру, автор кількох монументальних панорам, присвячених історичним битвам, нині постає в експозиції художником соковитих, багатобарвних натюрмортів, ліричних пейзажів і витончених портретів («Жінка біля вікна»). Портрети Віктора Іскама написані зазвичай із дуже близьких художникові людей — батька, дружини. Є серед них і кілька створених у різний час автопортретів, кожен з яких — своєрідний живописний діалог із власною душею. Інколи ж портрет стає справжньою розповіддю про людську долю («Сільський коваль»). Київські пейзажі майстра —захоплююча прогулянка вуличками і куточками старого міста, причому всесвітньо відомі місця не те що ігноруються, а як би «обгинаються», у той же час зовсім поряд із ними, раптом, відкривається найдивовижніший мотив («Флоровський монастир. Ротонда», «Червоний будинок», «Лавра влітку»). А натюрморти Віктора Іскама стають просто святом кольору, радісного і піднесеного («Золоті чорнобривці», «Патісон»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.