Коли маніпулюють святинею

Трапляються іноді такі інформаційні повідомлення в друкованих ЗМІ або в інтернеті, які з потужністю прожектора висвітлюють, на перший погляд, цілком буденні події, подаючи їх у якісно новому ракурсі — ракурсі Вічності.

Ось що заявив в інтерв’ю Телевізійній службі новин начальник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА Сергій Целовальник. Як сповістив київський посадовець, на місці знаменитої Десятинної церкви в центрі столиці буде збудовано храм церкви Московського патріархату. За словами пана Целовальника, у відповідь на звернення Української православної церкви Московського патріархату «пропонується створити платформу, під якою археологи змогли б проводити розкопки і де буде створено музей, а безпосередньо на платформі побудувати церкву. Але це буде будівництво нового храму, а не відтворення Десятинної церкви».

Для того, щоб ті з наших читачів, які, може, не нададуть цій інформації першорядної ваги, змогли оцінити важливість питання, необхідно стисло розповісти про те, чим була Десятинна церква у житті Київської Русі. Це — перший кам’яний християнський храм давньоруської держави, що виконував функції кафедрального собору Києва (інша назва — церква Богородиці; побудований за наказом Великого князя Володимира Святого у 989 — 996 рр.). На побудову храму князь Володимир виділяв десяту частину доходів держави — звідси й назва церкви. Саме тут були поховані сам Володимир, його дружина візантійська принцеса Анна; там же зберігалися мощі княгині Ольги, перенесені в Десятинну церкву Володимиром.

Ця колосальна на ті часи пам’ятка східнослов’янської християнської культури (безперечно, найбільший у Х— ХІ століттях у Східній Європі) зазнала чимало руйнувань, катастроф та потрясінь. У 1169р. храм був ущерть розграбований військом, керованим сином володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського (реально — особисто князем), яке захопило Київ, підпалило, спустошило й пограбувало багато церков (окрім Десятинної — ще Святу Софію та Печерський монастир). Аж до початку навали монгольських завойовників (1240 рік) саме Десятинна церква була усипальницею найвидатніших князів стародавньої Русі-України. Але найтрагічніша сторінка з історії Десятинної — це, безперечно, облога Києва загонами хана Батия наприкінці 1240 року.

Після того, як стало відомо, що монголи, попри героїчний захист киян, прорвали перші оборонні укріплення й вдерлися до міста, на Старокиївській горі було зроблено нове укріплення навколо Десятинної церкви. Саме туди масово відступили неозброєні кияни, жінки, поранені, діти та старі, аби сховатися там. Проте стіни церкви не витримали величезного скупчення людей (адже Десятинна була, по суті, єдиним відносно безпечним місцем в охопленому вогнем Києві, де можна було порятуватись від ворогів) й завалилися. Так уславлений у віках кафедральний собор стародавнього Києва доби Володимира Святого і водночас останнє укріплення киян у битві проти Батиєвих загарбників — припинив своє існування. Це сталося 6 грудня 1240 року.

Як свого часу відзначала незабутня Клара Пилипівна Гудзик у статті «Десятинна церква — час збирати каміння», надрукованій у «Дні» більше п’яти років тому, «в цьому світі одні будують храми, інші — їх руйнують. Уперше Десятинну церкву зруйнували татаро-монголи (ХІІІ ст.). Через 400 років митрополит Петро Могила повелів «Десятинну церкву Пресвятия Діви, находящуюся у ворот київських, викопать із мрака і открить днівному світу». Тоді до однієї з уцілілих стін храму було прибудовано церковку в пам’ять про стару святиню; 1842 року за проектом російського архітектора В. Стасова тут була зведена велика (однак менша за церкву князя Володимира) Десятинна церква, яку 1936 року підірвали більшовики. З того часу церква тисячолітньої давнини, — підсумовує Клара Пилипівна, — майже щезла з лиця землі — наче перевелися у народі високі майстри, наче нікому й ні за що більше молитися під величними склепіннями Десятинної!».

Проте трагічна історія церкви — це лише один (хоча й винятково важливий) аспект проблеми. Другим аспектом є майбутнє. Яким воно буде? Ось про що треба думати та говорити. І ось тут — повернемось до початку нашої розмови — будь-які пропозиції, проекти (або прожекти), практичні наміри, що вони не враховують гранично складну ситуацію у сфері міжконфесійних стосунків в Україні, а натомість віддаватимуть перевагу у майбутніх планах відновлення (перетворення, перебудови, реконструкції) Десятинної церкви якійсь конкретній конфесії, якійсь конкретній церкві (як релігійній організаційній структурі), а надто церкві, яка фактично відстоює інтеграцію України до так званого «Русского мира» (або поглинання ним!), повторюємо, будь-які проекти такого роду (а тим більше якщо йдеться про фактичний державний патронат над однією з цілком конкретних церков — УПЦ Московського патріархату) є шкідливими, хибними, неприпустимо кон’юнктурними та, як мінімум, недалекоглядними.

І має рацію політолог та історик Олександр Палій (цитуємо його статтю в «Українській правді» під промовистою назвою: «Монголо-татарське «іго» триває?»), коли пише: «Рішення «української» влади надати перевагу одній конфесії (УПЦ МП) не лише цілковито безглузде. Адже є елементарний факт: храм був релігійним центром Київської держави ще тоді, коли не лише Московської церкви, але й Москви не існувало. Це ще є відвертою дискримінацією за релігійною ознакою. Адже за всіма наявними соціологічними опитуваннями, кількість віруючих Київського патріархату в Україні більша за кількість віруючих Московського. Примітно, що Київський патріархат ще у 2004 році заявив про свій намір отримати право на відродження Десятинної церкви. Тому рішення влади провокує вкрай серйозний міжконфесійний конфлікт в серці столиці».

Ще варто додати, що дещо раніше стало відомо: рештки Десятинної церкви збираються залити бетоном, щоб побудувати там церкву УПЦ Московського патріархату (отож заява пана Целовальника аж ніяк не є «першою ластівкою»). Хто знає, може, тут маємо справу зі свого роду «пробною кулею»: чи зверне на це увагу, чи «проковтне» це громадськість, котра — як дехто вважає — зараз стурбована винятково матеріальними проблемами власного виживання?

ДО РЕЧІ

МИКОЛА ТОМЕНКО: ТО Ж ХТО НАС ДЕЗІНФОРМУЄ?

Історія з будівництвом Десятинної церкви в Києві овіяна ореолом таємничості. Про це заявив заступник голови Верховної Ради України, один із лідерів партії «Батьківщина» Микола Томенко. Згідно з інформацією прес-служби БЮТ, він повідомив, що отримав відповідь на свій депутатський запит. За словами Томенка, у відповідях, що надійшли від прем’єр-міністра і Міністерства культури, чиновники переконують, що йдеться виключно про «проведення археологічних досліджень і музеєфікації залишків фундаментів Десятинної церкви», а також стверджують, що інформація про «спорудження нової церкви на території пам’ятника археології національного значення, а також відносно початку відповідних будівельних робіт є безпідставною».

При цьому, Томенко нагадав, що ЗМІ прямо цитують представника Української православної церкви Московського патріархату, який заявив, що вже готовий проект будівництва нової церкви на фундаменті Десятинної, і це будівництво обов’язково відбудеться.

«Звідси два висновки: або священики Московського патріархату не вважають за необхідне дотримуватись чинного законодавства України і рішення центральної та місцевої влади, або центральна та місцева влада, погодившись з планами церкви, дезінформує парламентаріїв і громадськість», — зазначив Томенко, повідомляється на сайті www.lb.ua.

Одночасно, на думку віце-спікера, доказом того, що влада дезінформує парламентаріїв і громадськість можна вважати оприлюднені в ЗМІ слова начальника Головного управління містобудування, архітектури і дизайну КМДА Сергія Целовальника, який повідомив, що «Українська православна церква Московського патріархату виступила з ініціативою відтворити храм. За церковними канонами, храми будуються на святих місцях, і для будівництва вибрано місце, на якому колись стояла Десятинна церква». У своєму листі Целовальник також проінформував, що було створено робочу групу, яка займається реалізацією поставлених завдань і почався «творчий пошук рішення». Томенко висловив здивування тим фактом, що заяви головного архітектора міста і священнослужителів прямо суперечать задекларованим обіцянкам уряду. Він також повідомив, що враховуючи ці факти, направив звернення генеральному прокурору, в якому попросив оцінити правомірність дій відповідних органів влади і посадових осіб відносно можливого будівництва нової культової споруди УПЦ МП на місці пам’ятника археології національного значення і вжити всіх необхідних заходів прокурорського реагування.

ЛАРИСА СКОРИК: ЗАМІСТЬ ЦЕРКВИ — МУЗЕЙ

Московський патріархат не будуватиме церкву на місці Десятинної церкви. Про це повідомила архітектор Лариса Скорик.

«При обговоренні долі фундаменту Десятинної церкви було вирішено відмовитися від усіх варіантів, крім музею», — зазначила вона, пише rus.newsru.ua з посиланням на «Столицю».

«Буде організовано історичну експозицію, обладнану за сучасними технологіями. Конструкція навіть не виступатиме над землею — хіба що на 50 сантиметрів. Більше нічого на цьому місці не будуватимуть», — запевнила архітектор. Скорик підтвердила, що робоча група дійсно розглядала варіант будівництва платформи з каплицею, але вирішила від нього відмовитися. Як кажуть, хочеться вірити. Проте офіційних повідомлень із цього приводу немає.