Коротко / Культура

Згадуємо «Солідарність»

З 16 до 30 жовтня у Київській міській галереї «Лавра» пройде виставка «Шляхи до свободи», яка присвячена 30-річчю польської незалежної профспілки «Солідарність». Експозиція розкаже про історію Польщі з 1956 по 1989 рр. Зокрема про те, як на території судноверфі ім. Леніна у Ѓданську (у серпні 1980 року) народилась «Солідарність» — суспільно-політичний рух, який дав польському суспільству надію на здійснення мрій про незалежність. Нагадаємо, що після 18-ти днів страйку 31 серпня було підписано порозуміння між страйкарями та владою — ця дата стала початком процесу краху комунізму у багатьох країнах Європи. Як кажуть організатори виставки, за іронією долі, демонтаж комуністичної системи розпочали працівники закладу імені Леніна — вождя радянських комуністів, який обіцяв пролетаріату різних країн свободу та добробут, а на практиці запровадив червоний терор. Експозиція «Шляхи до свободи» розповідає про людей, які намагалися втілити в життя мрії про незалежність поляків, що живуть у Польській Народній Республіці. Нагадаємо, за рішенням Ялтинської конференції 1945 року було ліквідовано Другу Річ Посполиту, а керівництво нової Польської держави практично віддали Сталіну. Хоча Західна Європа визнала Ялтинський договір, Польща з ним не погодилася. Після війни суспільство багато разів демонструвало свою любов до свободи. Роки 1956, 1966, 1968, 1970, 1976, 1979, 1980, 1988 — основні дати, що стали «сходинками» на польському шляху до свободи. Без розуміння цих моментів в історії незалежності не можна зрозуміти феномену, яким стала «Солідарність» 1980 року. На відкритті виставки будуть присутні Єжи Боровчак та Богдан Ліс — учасники Серпневого страйку у Ѓданську, активні діячі профспілки «Солідарність». Акція пройде за сприяння Фундації центру Солідарності, Польського інституту у Києві та Посольства РП в Україні.

На одній сцені — три виконавські школи

16 жовтня в київській галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв відбудеться вечір французької камерної музики. Ця програма відбуватиметься в рамках Другого сезону Циклу концертів камерної музики Music-Review WEEKEND. На вечорі виступлять лауреат численних міжнародних конкурсів Кирило Шарапов (представник української скрипкової школи, фундатором якої був видатний український скрипаль, педагог та диригент Богодар Которович) та відомий український піаніст та композитор, лауреат і дипломант міжнародних конкурсів в США, Канаді та України Олег Безбородько (представник фортепіанної та композиторської шкіл України). У концерті звучатимуть твори композиторів-класиків Франції — Жана-Марі Леклера, Клода Дебюссі, Моріса Равеля та Сезара Франка, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.

Львівський стиль: романтика і вишуканість

З 14 по 25 жовтня Національний музей Тараса Шевченка презентує виставку Ірини Муращик. Вернісаж називається «Дивись на світ джерельно-чистою душею» (пастель, ткацтво). Пастелі Ірини захоплюють благородством, чистотою та свіжістю кольору, оксамитовою поверхнею фактури, живістю штриха й вібрацією лінії. Роботам притаманне романтично-реалістичне сприйняття, ліризм, метафізична просторовість, прискіплива увага до деталей, концептуальні узагальнення та переосмислення спостереженого, висока техніка виконання. Архітектурні мотиви та пам’ятки Західної України, зокрема Львівщини, художниця відобразила у відомій серії «Замки», велика частина якої прикрашає приміщення готелю «Дністер» у Львові. Інша творча сутність художниці — це фаховий текстиль (гобелен малих форм). У міні-гобеленах Ірини Муращик прочитується нове осмислення мистецьких засад авангарду, національного образотворення і технологічно-технічних можливостей декоративного ткацтва, зокрема завдяки розкриттю його фактурних потенцій. У гобеленах Ірини увага часто акцентується на авангардно-модерних, полістилістичних композиційних вирішеннях і вишуканих декоративно-рельєфних фактурах. Як і в пастелях, важливою стає ілюзія простору в тканому творі. Яскрава представниця творчої династії Міньків, Ірина Муращик своєю багатогранною творчістю продовжує втілювати в життя високу місію батька Олега Мінька: «Бути славою того народу, заради якого ти твориш».

Салман Рушді пише мемуари

Славнозвісний британський письменник працює над своїми мемуарами про роки життя в період переховування після того, як 1989 року іранський аятола Хомейні засудив його до смерті за роман «Сатанинські вірші», який мусульмани вважають блюзнірським. В інтерв’ю агентству Reuters письменник повідомив, що мемуари, можливо, будуть закінчені вже до кінця наступного року. Щойно Салман Рушді опублікував дитячу книжку під назвою «Лука і вогонь життя» («Luka and the Fire of Life»), яку написав спеціально для свого молодшого сина Мілана. Це продовження його казкового міні-роману «Гарун і море історій». Крім того, він практично завершив кіносценарій за своїм романом «Діти півночі» (1981). Рушді працює над сценарієм фільму спільно з індійсько-канадським режисером Діпою Метою. 63-річний письменник пояснив, що мемуари заповнять «інформаційний вакуум», що стосується цього важкого періоду в його житті. Письменник наголосив, що спогади будуть передусім «людською історією про те, що сталося — сталося не лише зі мною, а й із моїми дітьми, з моєю матір’ю, з тими, хто був поруч зі мною в ті роки». Lenta.ru нагадує: «Сатанинські вірші» — четвертий роман Рушді, який вийшов 1988 року. Алегоричні фантазії про боротьбу між добром і злом багато мусульман сприйняли як богохульство. 1989 року іранський аятола Хомейні публічно прокляв письменника у своїй фетві й засудив його та всіх осіб, які були причетними до видання нашумілої книжки, до страти і закликав мусульман усього світу виконати вирок. У багатьох мусульманських країнах тоді пройшли демонстрації протесту, книжки Рушді спалювали на вулицях. Дев’ять років письменник прожив під охороною поліції.