Не бійтеся захищати свої права!

Серед людей вже можна почути: «Не до свят — на роботі такі скорочення... Дали попрацювати п’ять років після пенсії — і все...». В нинішній ситуації важко виділити когось окремо — хто більше постраждає від економічної кризи. Це, звісно, пенсіонери, по яких вже чи не найбільше вдарило зростання цін, це молодь, яка взяла кредити, робітники, які перебивалися тимчасовими заробітками, заробітчани за кордоном. В кожній області України соціальна ситуація має свої особливості, але всюди найбільше людей бояться втратити роботу. За даними Київського інституту ім. Горшеніна, який нещодавно провів чергове соціологічне дослідження «Пульс кризи», 36,5% українців найбільше нині лякає саме це, при цьому страх підігрівається тим, що майже 34% відповіли, що хтось з їхніх близьких чи знайомих вже був звільнений внаслідок кризи.

Фахівці кажуть, що ми маємо справу з наслідками так званої першої хвилі скорочень. Друга, на думку директора рекрутингової компанії «Форсаж» Олени Грищук, відбудеться наприкінці січня—початку лютого наступного року.

— Перша хвиля скорочень торкнулася певних секторів економіки. Усі ми знаємо, що першими кризу відчули в металургії, після цього вона торкнулася інвестиційних компаній, девелоперських та компаній у секторі нерухомості й будівництва, — уточнила Олена Грищук. На її думку, друга хвиля «накриє» споживчий сектор України. За її словами не пощастить людям, які працюють у сфері виготовлення продуктів харчування, легкої промисловості, дуже зачепить індустрію обслуговування. Також, на думку експертів, скорочення чекають на банківських працівників. Тож, аби якось дати собі раду під час скорочень, особливо, коли вони відбуватимуться з порушенням закону, Федерація профспілок України (ФПУ) радить людям об’єднуватися в хай навіть невеликі спілки. У дійсних членів профспілок України — своє бачення економічної кризи (зважаючи, з якого вони регіону). Василь Глушко зі Львова давно працює з профспілками, тому добре знає потреби працюючих людей Львівщини. Він усіх працюючих людей поділив на декілька груп, які ризикують потрапити в особливо скрутну ситуацію.

— Перші — це трудові мігранти, яких є дуже багато (я маю знайомих та родичів вже по всій Європі, навіть у Південній Кореї). Друга — торгівці, адже нині ми торгуємо всюди — ринки заполонили всі переходи. Ці наймані працівники, у разі їхнього скорочення, не мають жодного соціального захисту. Третя категорія — жителі прикордонної смуги: люди, які там мешкають, живуть «з кордону» — вони щодня обв’язуються сигаретами та горілкою і ходять біля кордону, продаючи це. Четверта — люди, які перебиваються тимчасовими заробітками — як правило, вони працювали або ще працюють підсобниками на будівництві. П’ята категорія — це, можна сказати, втрачені для суспільства люди: колишні ув’язнені, наркомани, бомжі, — уточнив пан Глушко. — Невдовзі трудові мігранти стануть повертатися в Україну, вони, як і будівельники, поповнять ринок робочої сили. Надходження немалих коштів, які вони пересилали в Україну, різко скоротиться, відтак це скоротить торгівлю — вона вже починає скорочуватися, варто поглянути скільки магазинів закривається... Але найнебезпечніше те, що всі ці люди можуть поповнити категорію жебраків, бомжів і наркоманів.

І хоча працівники рекрутингових компаній стверджують, що друга хвиля скорочень не буде такою масовою (під час першої деякі компанії скоротили до 60—80% працівників) і що мова йтиме про «оптимізацію структури штатів компаній», профспілки цьому не вірять. Як не вірять офіційним цифрам про рівень безробіття. Згідно з ними, нині він найвищий — понад 8% — у Миколаївській, Черкаській, Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській, Рівненській та Чернівецькій областях. Найнижчий — у Києві ( 2,9%). Така ж ситуація, на думку голови ФПУ Олександра Щурика — із заборгованістю по зарплаті.

— За даними офіційної статистики, на 1 листопада розмір заборгованості по зарплаті в Україні склав 1,043622 млрд. гривень — в порівнянні із жовтнем він виріс майже на 23% (на 56% в порівнянні з початком року). Найбільше невиплачених коштів — в Донецькій області (майже 290 млн.), Луганській (понад 114 млн.) та Харківській (понад 91 млн.). Але проблема в тому, що дані Держкомстату не можуть відображати реальну картину заборгованості, адже багато найманих працівників, особливо на дрібних підприємствах, працюють неофіційно й отримують зарплату «в конвертах». За підрахунками профспілкових експертів, реальна заборгованість в Україні може скласти близько 3 млрд. грн. Динаміка зростання заборгованості свідчить, що показники щомісяця зростають на 150—200 млн. гривень, — сказав Олександр Щурик.

До речі, за даними опитування інституту ім. Горшеніна, на початку листопада понад 15% українців вже зіткнулися із ситуацією затримки чи скорочення зарплат. А за даними Держкомстату, рівень середньої зарплати за жовтень найбільше знизився у Донецькій області — на 5,5%, склавши трохи менше 3 тисяч гривень, на 2% знизилася зарплата в Луганській області, на 1,2% — в Дніпропетровській та майже на 1% — в Запорізькій.

За словами Василя Глушка, вже нині профспілки працюють над тим, щоб невдовзі запрацювали юридичні консультації для людей — і не тільки членів профспілок, наголошуючи на тому, що керівництво цих структур має бути виключно аполітичним. Олександр Щурик нагадує про те якими мають бути дії людини, яку звільняють з роботи: вона має звернутися до умов колективного договору й вимагати від роботодавця виконання зобов’язань. Якщо це не дасть результатів — почати трудовий спір (за законом, інтереси робітника мають представляти профспілкові лідери), якщо й це не допоможе — звертатися до суду. Члени ПФУ наголошують, що профспілки можуть й піти на крайні заходи — протести або страйки, що останнім часом починає відбуватися в регіонах. У всякому разі, кажуть експерти, не потрібно боятися захищати свої права і, що найголовніше, об’єднуватися й спільно відстоювати свої інтереси.