Американський секрет
Стосовно європейського і американського кіна чимало активних глядачів уважають, що європейське апріорі має перевагу над американським як вишуканіше, оригінальніше, глибше і т. ін. Але є винятки, причому доволі несподівані.
Мелодраму «Секрет» знято в Канаді, англійською мовою, однак по суті вона є французькою картиною, бо продюсер — Люк Бессон, а режисер — відомий актор Венсан Перез, а ось у головних ролях — американці Девід Духовни і Лілі Тейлор, які грають любляче подружжя: Бен і Ханна Мерріси мають дочку Саманту (Олівія Тірблі), дитину розумну, гарну і проблемну. Виглядає на те, що контакт між поколіннями втрачено. Коли здається, що фільм так і триватиме в ритмі родинних суперечок, Ханна і Саманта потрапляють в аварію, опиняються в лікарні, і Ханна вмирає, але при тому діється щось дивне: материна душа переміщається у дончине тіло.
Сюжет, позичений з роману японця Кейго Хігашіно «Хіміцу», дозволяє розвиток подій та розстановку акцентів у найнесподіванішому напрямі. Однак Венсан Перез обійшовся з таким багатством доволі суперечливо. Фактично те, чим переймаються герої Девіда Духовни і Олівії Тірблі — це розтягнене на добру годину з’ясування стосунків. Ханна у тілі дочки не може з’єднатися з чоловіком; чоловік нервує, бо не знає, як йому бути; обоє переживають, бо не знають, як повернути Саманту в її тіло. А історія сама по собі доволі провокаційна, бо герої балансують на межі заборонених почуттів, наслідками яких може бути навіть інцест. Є ще один напрям розвитку — містичний, адже переселення душ буває не тільки дружнє і родинне. Натомість Перез — вочевидь, для більшої певності та здобуття успіху перед якнайширшою авдиторією, адже у режисурі він робить лише перші кроки — все ж таки вирішив розвивати все у ключі стандартної, багатої на розмови і сльози мелодрами. Однак він не помилився з виконавцями головних ролей.
У Духовни дивовижний талант: він один з небагатьох акторів, котрі вміють грати суто мелодраматичні ролі, не роблячи їх при цьому вульгарними, шаблонно-сльозогінними. На щастя глядачів, він має також гідних партнерок. Лілі Тейлор не зрадила своє вміння бути в кадрі зворушливою і смішною водночас, що ж до Олівії Тірблі, то в цієї молодої виконавиці, безумовно, велике майбутнє: вона впоралася з надзвичайно складною роллю, граючи, по суті, двох абсолютно різних і за віком, і за темпераментом жінок. Саме завдяки Духовни, Тейлор і Тірблі всі емоційні сцени у «Секреті» справді зворушують, але без надмірної сентиментальності.
Таким чином, європейські автори зробили фільм доволі тривіальним; проте американські актори його таки врятували.
Мораль цієї колонки нехитра: стереотипи — річ непродуктивна. В тому числі й в українському кіні, яке ледь-ледь підіймає нині голову. «Поетичність», «духовність», «щирість» нашої кінематографії — такі самі банальності, як особливий інтелектуалізм кіна європейського. А ось і речі нестандартні: написати хороший сценарій, знайти добрих акторів і як слід потім усе те поєднати на плівці. Трудно?
