Серби «прописали» Косово в Конституції
Серби святкують перемогу, здобуту на референдумі з нової конституції. У ході дводенного голосування більшість виборців Сербії віддали свій голос за Основний закон країни, що проголошує Косово невід’ємною частиною Сербії. Згідно з попередніми даними Центру за вільні вибори та демократію, що займається моніторингом виборів на території колишньої Югославії, 51,6% із 6,6 млн. наділених правом голосу сербів висловилися за прийняття конституції.
У разі прийняття документа, проект якого вже схвалений сербським парламентом, він стане першою конституцією Сербії з моменту розпаду Югославії. У документі, що складається з 206-ти статей, крім іншого, викладені гарантії національним меншинам, а також проголошується самоврядування Воєводіни.
Деякі політичні партії закликали до бойкоту референдуму, вважаючи, що проект документа не був достатньо обговорений. І все ж основні політичні сили активно закликали виборців сказати «так». Вадетта Янкович, радник сербського уряду, заявив, що нова конституція стане символом розриву з минулим і продемонструє прихильність Європейському Союзу, з надією вступу в нього в найближчому майбутньому Сербії.
Найбільш суперечливим пунктом конституції є затвердження краю Косово як невід’ємної частини Сербії. За міжнародним правом, Косово вважається частиною Сербії — попри управління ним адміністрацією ООН із 1999 року. За словами прем’єр-міністра Воїслава Коштуніци, конституція допоможе зберегти Косово як «суть, ядро та серце держави». Самі жителі бунтівної провінції, 90% яких становлять етнічні албанці, котрі наполягають на незалежності Косово від Сербії, в референдумі не брали участі. Тому, вважають експерти, переговори по Косово у Відні продовжаться незалежно від того, що записано в конституції Сербії. Переговори про майбутній статус Косово відбуваються між сербською й албанською сторонами за посередництва спецпредставника Генерального секретаря ООН Марті Ахтісаарі. Спеціальний посланник нещодавно попередив, що рішення щодо статусу Косово може бути введене «згори», оскільки лідери Сербії та косовських албанців поки що не в змозі зблизити свої позиції. Попри спробу Белграда зробити косовську тему однією з основних у новій конституції, розділ, який стосується цього питання, насправді «обмежує простір для маневру сербського керівництва щодо Косово та дає їм можливість виправдатися за нездатність прийняти будь-яке сміливе рішення з цієї проблеми», — стверджує косовський оглядач Ілір Дуголлі.
Прокоментували сербський референдум і в Москві. Зокрема, голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Костянтин Косачев вважає, що прийняття нової сербської Конституції є відповіддю Белграда на спроби штучно прискорити визначення статусу Косово. Волевиявлення народу Сербії є важливим, хоч і не вирішальним чинником у косовському урегулюванні, й ігнорувати його неможливо, вважає російський депутат. Він нагадав, що деякі європейські країни розраховували на завершення переговорів щодо Косово до кінця року.
Як повідомив «Дню» директор Центру світу, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко, цей референдум можна назвати підсилювальним аргументом позиції для сербської сторони на переговорах про Косово. Коли Сербія наполягатиме, що народ не дає мандата на визнання незалежності краю. Такий крок може продовжити процес переговорів і свідчить про те, що простим це рішення не буде. «Однак запис у конституції не означає, що конфлікт буде вирішений саме таким чином, теоретично будь-який документ може бути змінений», — наголосив український експерт.
