Атмосфера «релігійних війн» створюється штучно
Учора в Україні відбулися дві важливі події в релігійному житті. Православні відзначали свято Преображення Господнього (Яблучний Спас), а політичні маргінали провели акцію протесту проти запланованого на післязавтра переїзду до Києва керівництва Української греко-католицької церкви.
Останнім часом деякі світські і церковні політики всіляко намагаються створити в українському суспільстві напруження, генерують ненависть, нагнітають страх і невдоволення як серед віруючих, так невіруючих громадян. Із такої, зрештою, маргінальної для суспільного життя причини, як переїзд із Львова до Києва керуючих органів Української греко-католицької церкви. На що, до речі, греко-католики мають повне право згідно як з Конституцією України, так із «Кодексом канонів Східних Унійних церков» Католицької церкви. Додамо також, що у зв’язку з переїздом змінюється титул предстоятеля цієї церкви — тепер він буде іменуватися «Верховним архієпископом Києво-Галицьким».
Наміри «переїхати» до столиці керівництво УГКЦ плекало вже давно, доказом чого є не тільки зроблені у минулому заяви, але, насамперед, будівництво на Лівому березі Дніпра великого кафедрального Собору Воскресіння Христового. При храмі буде споруджено також Митрополичі палати та комплекс церковних адміністративних будівель. Про переїзд було відомо всім і давно, ще з того часу, коли Римський Папа Іван Павло II ухвалив це рішення УГКЦ, прийняте у відповідності з Правом церкви. Якщо ми дійсно живемо у демократичній державі, то, незалежно від своїх власних релігійних уподобань, маємо поважати чуже право і не втручатися у чужі законні справи. А коли чи якщо будуть порушення — звертатися до суду.
Між тим переїзд УГКЦ обростає міфами, історичними ремінісценціями і порівняннями. Людей православних залякують чи не насильницьким наверненням в унію, громадянськими заворушеннями, апокалітичними напастями. Утворюються «комітети спасіння», формуються — як завжди — войовничі хресні ходи, лунають заклики «спасати Русь Православную». Почули «смажене» також деякі політики — яка прекрасна оказія заробити якісь очки напередодні виборів! Тому комуністи, анархісти, прогресивні соціалісти хоробро стали на захист нашої «найслабшої і найменшої» церкви — УПЦ МП. Це зручна нагода для всіх «київських прохачів» поглибити розкол у суспільстві, вставити палиці у колеса державної машини!
Піднялася на захист віри, якій нічого не загрожує, також найвища ієрархія УПЦ МП — Московський патріарх Алексій II та митрополит Володимир Сабодан. Останній навіть звернувся до Римського папи Бенедикта ХVI (що є, вочевидь, порушенням протоколу) з проханням анулювати Декрет про переїзд УГКЦ до Києва, підписаний ще папою Іваном Павло II. Між тим перенесення правлячого осередку УГКЦ до Києва є законним правом церкви та її віруючих. Нагадаймо, до речі, що в Києві розташовані керівні структури багатьох десятків різних церков і конфесій, у тому числі, скажімо, Білого братства. Чому, власне, табу існує тільки для греко-католиків?
Між іншим, цими днями митрополит Володимир, перебуваючи у Страсбурзі (Франція), мав ділову зустріч з провідними правознавцями Європи, під час якої, зокрема, сказав: «Сам Спаситель говорив, що всяка влада від Бога... Людина, яка живе за Законом Божим, ніколи не порушить закони державні. Істина робить людину вільною від негараздів цього світу». А як же з Конституцією України, з правами віруючих, рівних перед Законом?
Цікаву заяву зробив також Московський патріарх Алексій II — він нагадав, що після драматичних подій, пов’язаних з закриттям 1946 року «униатских приходов на Западной Украине, многие греко-католики духовно окормлялись в храмах РПЦ и получали богословское образование в учебных заведениях Московского Патриархата. Русская Церковь, как представляется, заслужила хотя бы слово благодарности (!!!) за ту заботу о приверженцах унии, которую она проявляла на протяжении послевоенных десятилетий». Нагадаємо, що, після ув’язнення священства та конфіскації «уніатських» храмів, російське духовенство приймало ці храми прямо із рук НКВД і десятиліттями намагалося «оправославнити» греко-католиків!
На закінчення наведемо уривок недавно оприлюдненого тексту Союзу православних братств: «Православные верующие встанут за Русь Святую и Веру Православную, не допустят униатского блицкрига, отстоят Киев как мать городов русских, как «Новый Иерусалим», невозможный без Третьего Рима» (Москвы).
21 серпня біля недобудованого Собору УГКЦ відбудеться урочисте богослужіння, присвячене переселенню проводу УГКЦ до столиці держави, громадянами якої греко-католики є. У навколоцерковних ЗМІ та з боку деяких хоробрих опозиціонерів лунають погрози, заяви про те, що «не допустять», «не потерплять», «будуть захищати». Ці заяви провокують, як це завжди буває, контрзаяви: «Якщо в Києві буде спровоковане якесь масове побоїще з побиттям греко-католицького духовенства, то православним Західної України не поздоровиться!», — заявив член проводу УНА- УНСО Едуард Шуфрич.
Панове! Ми живемо не в середньовіччі — не треба знову відкривати епоху релігійних війн!
