Публічність та публіка

Початок на 1-й шпальті

Анатолій КІНАХ , лідер Партії промисловців і підприємців:

— Розчарувала деяка декларативність, а подекуди й нещирість Януковича. Він, очевидно, забув, що для тез кандидата на посаду президента важлива не лише правова, а й моральна легітимність. Не можна виляти перед багатомільйонною аудиторією. Сподіваюся, що дебати прорвуть, хоч би частково, інформаційну блокаду на сході, в людей нарешті відкриються очі, і вони зможуть зробити висновки самостійно, а не під пресом пропаганди. Цілком можливо, що за результатами цих дебатів у Віктора Андрійовича саме на півдні та сході з’являться додатково 10 — 12% прихильників.

Тарас ЧОРНОВІЛ , народний депутат, начальник центрального виборчого штабу В. Януковича:

— Порівнювати попередні та нинішні дебати некоректно, це однаково, як порівнювати температуру води та висоту будинку. Минулі дебати були великим ризиком, від них чекали чого завгодно аж до рукоприкладства, а нинішні порадували наявністю конструктивної дискусії. Ми чекали публічної суперечки двох великих політиків, так воно і вийшло. Один із них зарекомендував себе державником, продемонстрував власне особистісне зростання в ході кампанії.

Думаю, за результатами дебатів кожен виборець ствердився в раніше здійсненому виборі. На сході та півдні лідером однозначно визнають Віктора Федоровича, на заході лаври віддадуть Віктору Андрійовичу, а ось центр і північ ще коливаються, і від їхніх роздумів багато залежить.

Микола ТОМЕНКО , народний депутат, фракція «Наша Україна»:

— На жаль, Віталій Кличко не зміг бути присутній на дебатах, проте він заздалегідь проконсультував Ющенка по телефону. Упевнений, Віталій компенсує свою відсутність на дебатах участю в подальших заходах: прес-конференціях, спільних виступах тощо. А результати телефонних тренінгів могли спостерігати всі українці, на мою думку, вони були вражаючими! Янукович мав вигляд людини, готової не лише на компроміси, а й на крок назад. Проте треба віддати належне нашому опоненту: він усе ж таки зумів подати певну інтригу, особливо порівняно з минулою дискусією. Основний посил такий: не погоджуюся з деякими моментами, але готовий до діалогу, готовий і хочу й надалі бути прем’єром.

Інший аспект — технологія ведення розмови. Віктор Федорович обрав загалом непогану, але не найвдалішу в його виконанні тактику багаторазового повернення до одного й того самого запитання.

Складно судити, як результат дискусії вплине на настрої виборців. Більша їх частина давно визначилася, — якщо я, припустімо, уболіваю за «Шахтар», то вже не перейду на бік «Барселони». Утім, деякі мої колеги прогнозують розрив до 10%.

Нестор ШУФРИЧ , народний депутат, фракція СДПУ(О), уповноважений представник кандидата на посаду президента Віктора Януковича в Центрвиборчкомі:

— Дебати остаточно розставили крапки над «i», прояснивши для широкого кола телеглядачів, хто є справжнім лідером перегонів. Віктор Федорович вийшов не просто переможцем, а й миротворцем із головною тезою — «як жити далі». Ющенко ж розмірковував не про майбутнє, а про минуле. Саме час говорити про розрив у 3 — 5% голосів на користь Віктора Федоровича.

Юрко ШУХЕВИЧ , голова політради громадського політичного об’єднання «Галицький вибір»:

— Особисто я не дуже рвався дивитися ці дебати, бо на багато не сподівався. Так і вийшло. Поклавши руку на серце, скажу, що дебати були слабенькими. Ніхто не відповідав на поставлені запитання, обоє кандидати притримувалися своїх заздалегідь заготовлених програм. Янукович намагався показати себе у новій іпостасі — примиренцем. Не знаю, можливо, тому, що у нас з’явилися чутки про формування на Сході збройних загонів… Шкода, що один другого не чув. А їм би варто було домовитися — задля України. Бо розкол у державі таки намітився, і його необхідно подолати.

Хто би там що не говорив, а не через Ющенка чи Януковича піднялися люди, вийшли на майдан, а тому що сказали собі — досить рабського стану, принижень та лицемірства! А Ющенко, на мою думку, перестрашився того народу, який його підтримав. Знову, як і було вже колись, зупинився перед відкритими воротами — не взяв владу. Хоча складності в цьому не було. І саме тому люди йшли частково розчарованими з майдану. У них украли надію. Мені здалося — була якась буря в глечику — ось і все.

А дебати… Дебати нічого не вирішують. Вирішити має народ. Якщо має силу та рішучість — влада буде за ним. А ні — прийдуть нахабні, сміливі, проте рішучі. І заберуть владу в свої руки. Хоча, хто би не прийшов — буде Керенський, а третя сила з’явиться за ним. Вона народжується в «Порі», на майдані, в суперечках… Можливо, сьогодні в це складно повірити. Хоча хто би міг подумати в лютому 1917 го, що невдовзі переможуть більшовики? І ще хочу сказати: це блюзнірство — стверджувати, що на майдані народжувалася нація, люди в ці дні просто відчули — чиї вони діти й встали з колін. Джина випустили з пляшки. Тепер, хоч і злякалися, а назад джина у пляшку не запхати!

Наразі щось вираховують політологи, шукають примирення клани, але, що показово, — не в інтересах людей. В ім’я людей варто було б — уперту силу, гроші Сходу поєднати із Галицьким патріотизмом (бо ми дійсно часто сунемо вперед на голому патріотизмі), об’єднати все це в єдиний кулак — яку б міць набула Україна, якою б потужною країною стала! Наразі ми не висунули людину, яка б маючи широту бачення, політичну волю, поєднала й те, й інше.

Ільмі УМЕРОВ , заступник голови Верховної Ради Криму:

— Слід сказати, що минулі дебати були дуже схожі на ту країну, яка була в нас до «оранжевої революції». Тоді в усьому проглядали тоталітарні тенденції. Кандидатам встановили чіткі рамки, це була просто декларація своїх передвиборних програм, жодного вільномислення, жодних цікавих моментів. Тепер же на тлі того, що сталася революція не лише на Майдані, а й у свідомості громадян, у тому числі в свідомості політиків та в роботі ЗМІ, — і дебати стали більш наближеними до того, якими вони й повинні бути. Якщо ж давати оцінку дебатам, то, на мій погляд, переміг Віктор Ющенко, оскільки Віктор Янукович не зміг достатньою мірою відповісти на жодне його запитання. У Ющенка були чіткіше поставлені запитання і відповіді були аргументованішими та логічнішими. Природно, що кожен із кандидатів говорив те, що хотів сам. Проте було видно, що кандидат на посаду президента України Віктор Янукович (як колись у Криму Юрій Мєшков на перших в історії СРСР теледебатах) зосередився на двох запитаннях: він увесь час апелював до своїх виборців і штовхав Віктора Ющенка до того, щоб той з ними посварився. Проте було видно, що толерантність обох кандидатів мала перемогти, і дуже добре, що ніхто ні з ким не посварився. Друге запитання він так і не зміг сформулювати, але було видно, що пропозиція Віктора Януковича про спільну роботу полягає в тому, що він знає, хто переможе на виборах, а тому просить дозволу залишитися при ньому прем’єр-міністром. Очевидно, для нього дуже важливим було це запитання, воно було проблемою першорядної ваги.

Народ в Україні також добряче змінився і, відповідно, сприйняття дебатів було іншим — більш критичним, більш вимогливим. Сьогодні вже неможливо було собі уявити, щоб люди стерпіли ті «дебати», які були перед другим туром. Тому народ дивився на кандидатів на посаду президента вільними очима, і тепер уже не треба було слухати і читати поміж рядків, адже ми цьому мистецтву вчилися багато десятиріч. І ось це пішло, зараз уже немає такої необхідності.

Водночас до переголосування другого туру виборів той механізм фальсифікації, який сформований у жовтні та листопаді, не демонтований повністю, і демократії ще дуже рано розслаблятися — є багато побоювань, що знову будуть спроби спотворити результати голосування. Очевидно, що нам не вдалося повністю усунути адміністративний ресурс, відомчий тиск, вплив начальства на підлеглих, тиснення у спеціальних або порівняно закритих дільницях — у селах, на підприємствах, у вищих навчальних закладах — і в інших випадках. Люди, які організовували минулі фальсифікації — не покарані та практично всі залишилися на своїх місцях. Було б наївним вважати, що вони не спробують знову зробити те ж саме. Будуть і спроби організувати нову «карусель». Я думаю, що повинен перемогти здоровий глузд, свою роль повинні зіграти паритетні комісії, спостерігачі й самі виборці, сам народ, який укотре не змириться з фальсифікаціями.

Василь ЦИГАНЮК , директор державної Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. Тімірязєва:

— Дебати між кандидатами на посаду президента України показали, що претенденти змінилися. Обидва, і в гіршу сторону. Уникали прямих відповідей, були нечесними. У той же час українській народ під впливом останніх подій змінився якраз в кращій бік. Українці стали патріотами — їх розігрів Майдан. Це був моноліт, і треба віддати належне Вікторові Ющенкові, що він зумів так згуртувати маси і тримати ситуацію під контролем. Усе пройшло так, ніби Ющенко робив це кожен день: без бойні, спокійно. Це була хороша технологія і вдало здійснений хід. Щоб там не казали про помаранчеві акції, але українці отримали те, чого їм бракувало, — відчуття патріотизму. Всі роки незалежності його бракувало, а тепер він виявляється всюди — від майданів до побутового рівня. Ці перегони стали для України та її народу хорошим уроком, вогнем, що очищає.

Михайло КОРОПАТНИК , кандидат історичних наук, політолог, Чернігів:

— Я вважаю, що з часу попередніх виборів кандидати змінилися, до того ж кожний — у протилежний бік. Якщо Ющенко, завдяки підтримці Майдану, став більш логічніший і переконливіший, то у Януковича відчувається певна розгубленість. Гадаю, вона викликана тим, що багато прихильників його покинули і він залишився практично сам. Його нова команда виробила нову стратегію — опозиціонера, який виступає проти влади, але не встигла як слід її опрацювати, і це помітно. Крім того, зміни, які ми спостерігаємо у кандидатах, спричинені й самими життям. Янукович виглядає, як людина, що веде оборонні бої, але не втратила сподівання на перемогу. На адмінресурс десь у глибині душі він усе ж сподівається.

Віктор ФЕДОСЮК , директор луцького видавництва «Ініціал»:

— Ющенко виступав більш рішуче і впевнено, а Янукович, на мою думку, занадто погрожував розколом України, якщо конкурент стане президентом без «його» регіонів. Але тих, хто вже давно визначився у своєму виборі, дебати у своїй думці не похитнули. Можливо, Волинь — як і вся Західна Україна — мислить трохи інакше, ніж Східна лише тому, що ми таки ближче до Європи, а вона, як відомо, об’єднується, а не роз’єднується. І коли волиняни бувають за кордоном (до Польщі — сорок хвилин добрим авто!), то бачать, що можна жити «по- людськи», живучи навіть у надто різних за менталітетом та економічним розвитком країнах. Розуміння цього, вважаю, і покликало багатьох волинян, ніколи раніше особливо не помічених «у політиці», на Майдан.

Мирослава КАЛАМУНЯК , генеральний директор ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», депутат обласної ради:

— Певна, що кожен день після 21 листопада Україні треба зарахувати бодай за півроку. Буквально на очах змінюється держава, прості громадяни і навіть обидва кандидати у президенти. Якщо під час перших теледебатів Віктор Ющенко і Віктор Янукович були полярними, навіть антиподами, підкреслено холодними та агресивно налаштованими, то минулого понеділка продемонстрували, що у цих складних умовах можуть вести діалог. Запалений Майданом Ющенко був більш наступальний, Янукович же, мабуть, тверезо оцінивши, що у другому турі адмінресурс з отим фальшуванням виборів, дійсно, підсунув йому свиню, настійливо закликав: «Ребята, давайте жить дружно». Ющенко ж відповідав, що погоджується на дружне співжиття при таких-то умовах. І один, і другий останнім часом зі своїми висловлюваннями заполонили ТБ, тому чогось аж надто нового, несподіваного під час дуелі на УТ-1 глядачі не почули. Обидва кандидати у президенти постали як опозиціонери, і це, гадаю, найсуворіша оцінка ще діючому главі держави Леоніду Кучмі. Слава Богу, цими днями вже видно паростки справжньої демократії : не тільки на загальнонаціональних телекаланах, у більшості ЗМІ запанували дискусії, кілька точок зору, а й громадяни відверто заговорили на мітингах. Поки що хвалять своїх і критикують чужих. Переконана, що дійде до більшої об’єктивності, самокритики. Нинішній Парламент зробив дуже багато, але все одно він не відповідає стандартам демократичної Європи. Його лихоманить, учора така більшість, нині — інша. Вірю, що й депутатів ВР «прорве», і вони, як на сповіді, очистяться від скверн, пов’язаних із купуванням за переходи в інші фракції, при прийнятті законів. Куди більше довіру матиме наступний законодавчий орган. У ньому, переконана, домінуватимуть дві партії — «Наша Україна» і Партія регіонів. Нинішні мітингові колізії вельми благодатні для їхнього розвою та масового вступу у лави прихильників. Чомусь у ці дні виробився штамп про те, що на заході України багато демократії, а на сході вона майже відсутня. Істина ж інша: на жаль, скрізь вона в зародковому стані.

Олексій МАЦУКА , політолог, Донецьк:

Сенсації в дебатах не було, хоча багато хто на неї чекав. Двомовність кандидатів зайвий раз підкреслила орієнтацію Ющенка та Януковича. Хоча, втім, природно, що був PR-хід, як із боку штабу Ющенка, так і з боку штабу Януковича.

І все ж нового ніхто нічого не сказав. Ющенко традиційно обвинувачував владу в бандитизмі, а Янукович відхрещувався від Кучми. А лейтмотивом дебатів, на мій погляд, була ідея об’єднання України. Обидві сторони говорили про це й обговорювали, як це краще зробити. Але спільної позиції так і не знайшли. Тоді як Ющенко говорив про єдність України як про святиню, Янукович стверджував, що його опонент марно сподівається стати президентом усієї країни, вказуючи, що Віктор Андрійович стане президентом лише частини України. Або, як він висловився, неповноцінним президентом.

ДО РЕЧІ

Сумарний рейтинг восьми телеканалів, які транслювали ввечері 20 грудня дебати між кандидатами на посаду президента Віктором Ющенком і Віктором Януковичем, становив 46,9%. При цьому канали привернули увагу 89% аудиторії, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані компанії GfK- USM, яка проводила в Україні моніторинг телебачення та яка визначає рейтинги каналів і телепередач. Теледебати не менше 5 хвилин дивилися 63,1% населення України у віці понад 18 років, які проживають у містах із населенням, що перевищує 50 тисяч чоловік, більше половини всієї програми — 51,3%. Рейтинги каналів: Інтер — 13,8% (частка — 26%); «1+1» — 11,9% (частка — 22,5%); УТ-1 — 10,7% (частка — 20,2%); ICTV — 4,8 % (частка — 9%), ТРК «Україна» — 2,8% (5,3%), «5 канал» — 2,8% (5,3%); ТРК «Київ» — 0,1% (0,2%). За уточненою інформацією GfK-USM, сумарний рейтинг перших теледебатів 15 листопада, що транслювалися по шести каналах (без «Інтера» та «1+1»), становив 38,1%; програму дивилися 71,4% глядачів.