«Пісні підземелля»

Саме так називається щорічний аматорський фестиваль вуличних музикантів, який уже вдруге відбувся вчора в столиці. Мета заходу, як стверджує його організатор Всеукраїнська громадська організація «Об’єднання гуманістів України» — вкотре акцентувати увагу на проблемі бідності в країні. Й, уникаючи політичного підтексту, продемонструвати всю складність ситуації, в якій опиняються талановиті люди, змушені заробляти вуличним музикуванням.

Втім, можна подивитися на «підземні пісні» й з іншого боку. Як уже писав «День» (5 грудня 2003 року), багато хто з музикантів працює на «вуличний зал» аж ніяк не тому, що переживає фінансові проблеми. Нерідко їхнім роботодавцям у комерційних структурах доводиться миритися з тим, що співробітник має таке незвичайне хобі. До того ж, це захоплення для музикантів дуже навіть серйозне. Професіонали зізнаються, що вуличний слухач — найсуворіший, тому часом саме йому завдячують у правильній і згодом корисній критиці.

Словом, у цьому випадку все не так уже й погано. Хіба що перед столичною владою стоїть завдання зробити вуличні концерти більш цивілізованими. В тому значенні, що перетворити їх на прикмету європейського міста, а не миритися з «підземельним хаосом».