Образ нашої доби в портретах сучасників
«Україна на порозі III тисячоліття. Портретний образ сучасника» — мистецький проект під такою назвою представлено львів’янам, які першими в Україні змогли оглянути 100 портретів наших сучасників. Відкриття виставки приурочили до Дня міста, й тому в Палаці мистецтв ніде було яблуку впасти. Це й зрозуміло, адже кілька портретів були написані львів’янами й увічнили саме львів’ян. До того ж, як вважає автор проекту киянин Олександр Тимченко, «представлені художні твори мають два цінові аспекти. По-перше, це роботи, створені відомими українськими майстрами, і вони становлять художню цінність, поповнюючи мистецьку скарбницю України. По друге, особистості, зображені на портретах, — це свого роду соціальний зріз української нації на зламі тисячоліть і саме в цьому полягає історична цінність проекту. Всі особи, зображені на портретах, досягли певних вершин у своєму житті. Це — еліта української нації. Визнання суспільством їхніх заслуг у громадсько-політичному житті, в економіці України, культурі, спорті — безперечний факт. Хоча не можна не зважати й на сучасні реалії. Нині в суперечливому громадсько-політичному житті держави не вщухають політичні баталії. Цей час, ми віримо, мине, нація консолідується, й тоді наш проект отримає справжнє, повноцінне звучання».
Серед художників-учасників проекту — академіки Академії мистецтв України, лауреати Державної премії України ім. Т.Шевченка, народні художники України Т.Голембієвська, В.Сидоренко, І.Марчук, М.Бідняк, М.Стороженко, Ф.Гуменюк, М.Гуйда, Л.Медвідь, В.Виродова-Готьє, В.Баринова-Кулеба та інші. А написали вони портрети В’ячеслава Черновола, Миколи Амосова, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, святішого патріарха Київського і всієї України Філарета, Бориса Патона, Мирослава Скорика, Софії Ротару, тобто людей, яких і представляти не потрібно, варто лише імена назвати — й усі вже знають, хто це й що зробили вони для України. Кожен з них може певною мірою претендувати на роль виразника нашої доби, оскільки в житті та діяльності кожного з них відображена атмосфера нашого непростого часу.
Цікаво, що серед портретів відомих особистостей Віра Баринова-Кулеба зробила для галереї сучасників портрети звичайних українських сільських жінок, що народили, виплекали, підняли на ноги мільйони своїх синів і дочок. Напрочуд гарні, хоч і зовсім немолоді жінки в яскравих хустках, — ці портрети чи не найпроникливіші з усіх представлених. Певно, справа тут і в непересічній особистості самої художниці, і в тому, що проста українська жінка заслуговує на найвишуканіші портрети та на їхнє представлення в найвідоміших галереях — таким безцінним є її внесок в сучасність, такою складною доля, таким нелегким життя.
Як зазначив у передмові проспекту виставки Президент України Леонід Кучма, «ХХ століття — найдинамічніше з усіх пережитих людством. Його початок і кінець такі несхожі: від дерев’яного воза чи екіпажа з панськими кіньми в упряжці до надсучасних реактивних ракет з тисячами віртуальних кінських сил.
А проблеми, що збурювали душі та уми людей, залишилися тими ж — життя, любов, свобода, гідність, краса…
Представлений мистецький проект дає уважному глядачеві унікальну можливість зазирнути в це буремне століття історії України крізь призму людських доль і художніх образів непересічних особистостей та звичайних людей. Зазирнути, згадати та зробити висновки. Мій висновок такий: нам є ким і чим пишатися — справами земляків, творчим виявленням митців, натхненною красою жінок, майбуттям дітей України».
Крім створення портретів наших сучасників, проект передбачає видрук мистецького альбому «Український портрет ХХ століття», відкривати який буде портрет Лесі Українки, написаний Іваном Трушем у 1900 році, що зберігається зараз у Львівській картинній галереї. А свого приміщення, притулку, де б картини зберігалися, проект, на жаль, поки що не має. Тому наразі портрети подорожуватимуть Україною. Невдовзі поїдуть у Тернопіль, а потім у Київ…
