Зміна іміджу

У Музеї російського мистецтва проходить персональна виставка київського митця Віталія Крижановського. Роботи, які на ній представлено, створювалися протягом 50-ти з гаком років: найбільш рання з них датується 1952 роком. При цьому нинішня експозиція — це, зрозуміло, не «повне зібрання», а «вибране», тобто те, що сам митець вважає найбільш цікавим і характерним у своїй творчості. Окрім того, Віталій Крижановський демонструє своє володіння різними малярськими та графічними техніками — від олії до пастелі.

Однак створюється враження, що іншою, більш важливою, але начебто підсвідомою метою нинішньої виставки була зміна іміджу художника. Річ у тім, що зазвичай Віталій Крижановський з’являвся перед глядачами як майстер виключно камерний і трохи меланхолійний. Безліч разів, із найтоншими відтінками та нюансами, зображав він своє власне помешкання, заповнене антикваріатом і родинними реліквіями. Цей дещо похмурий інтер’єр трактувався митцем як своєрідний простір культури й традицій. Окрім того, Віталій Крижановський створював портрети, але тільки найближчих людей (передусім дружини), які цілком органічно включалися до тієї оази прекрасного, де можна усамітнитися, а скоріше — сховатися від світу. Таких робіт чимало і на нинішній виставці. Але одночасно митець постійно демонструє, що цікаво йому не лише це. Він пише пейзажі, причому деякі з них привезено з дуже далеких мандрівок, він портретує сучасну молодь, яку, принаймні, дуже хотів би зрозуміти. Все це робиться дуже наполегливо. Можливо, занадто наполегливо!