Чим більша «біла» зарплата, тим більшими будуть пенсії

Про те, що країна зачекалася реформ у сфері пенсійного забезпечення громадян (одна з причин — прогнози експертів про те, що 2040 року на 1000 працюючих припадатиме близько 700 пенсіонерів), журналісти й експерти «Дня» говорили на сторінках газети неодноразово. Все про ту ж суть змін у житті співвітчизників, що намітилася завдяки Законам «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», говорили на вчорашньому обговоренні першого з документів i віце-прем’єр Дмитро Табачник, і глава правління Пенсійного фонду Борис Зайчук. У черговий раз учора було підкреслено, що суть реформи полягає в забезпеченні принципів соціальної рівності й поступового підвищення пенсій відповідно до державних соціальних гарантій.
Нагадаємо, що закон передбачає нарахування пенсії майбутнім пенсіонерам виключно на підставі даних системи персоніфікованого обліку, яка ведеться упродовж трьох останніх років, створення механізму перерахунку виплат пенсіонерам нинішнім, він також скасує будь-які пільги зі сплати пенсійних внесків і заборонить впровадження нових пільг без чіткого визначення джерел їхнього фінансування, а також скасує максимальне обмеження розміру пенсій. Тобто — кінець несправедливому розподілу пенсійних внесків, зроблених людиною протягом трудової діяльності: пенсія кожному як мінімум (без урахування третього ступеня пенсійного реформування — додаткових добровільних відрахувань на старість у недержавні фонди) — за цілісною картиною внесків за всю кількість трудових років, а також за розміром заробітної плати.
Загалом, кожний найманий працівник, за словами віце-прем’єра, з 1 січня наступного року (тобто з моменту набуття Законом про загальнообов’язкове страхування чинності) має усвідомити, що від розміру офіційної частини його зарплати залежить рівень забезпеченості його старості. Потім належить «умовити» роботодавця зробити цю частину якомога значущою. Те, що громадяни потихеньку це усвідомлюють, ПФ підтверджує й цифрами: якщо порівнювати шість місяців минулого року й нинішнього року, надходження до бюджету організації збільшилися майже на мільярд, що, на думку Д. Табачника, свідчить і про те, що «білої» зарплати в країні значно побільшало. Однак створюється враження, що навіть на ранніх етапах пенсійна реформа починає давати збої. Варто нагадати хоча б про те, що, за оцінками багатьох експертів, нинішня ставка оподаткування на фонд заробітної плати —32%— є далеко не останньою причиною того, що, як мінімум, третини обсягу фонду заробітної плати в країні для фіскальних органів не існує. І той факт, що набуття законом чинності передбачає підвищення ставки ще на 5%, а також дані Міністерства праці й соцполітики — на одну вакансію в країні претендують до восьми осіб — роблять сумнiвним виявлення свідомості у найманих працівників з першого числа нового року.
Так само, як і не виглядає логічною у зв’язку з вищесказаним заява Б. Зайчука про те, що, на його «превеликий жаль», говорити про зниження ставок не випадає, оскільки це позначиться на наповненні ПФ: з фонду зарплати лише декількох тисяч осіб у країні роботодавець платить внесок виходячи з їхньої офіційної ставки в 2700 гривень і більше, тоді як зарплата декількох мільйонів — офіційно тримається на позначці в 100—200 гривень.