«Хлібний» прогноз

Міністерство сільського господарства США днями опублікувало прогноз, згідно з яким в Україні виробництво пшениці — найважливішої продовольчої культури — в 2003 році становитиме 9,5 мільйона тонн проти 20,5 млн. тонн у поточному сезоні. У зв’язку з цим споживання пшениці у країні скоротиться до 12,3 млн. тонн — на 1,3 млн. тонн менше, ніж попереднього маркетингового року, а її перехідні запаси на початок 2003—2004 маркетингового року становитимуть усього 0,41 млн. тонн, тоді як у 2002/03 роках вони сягали 3,6 млн. тонн. При цьому експорт пшениці з України в 2003—2004 роках становитиме 1 млн. тонн проти 7,5 млн. тонн у поточному році. Аналогічні прогнози втрат і щодо жита. Водночас американські експерти передбачають невелике збільшення виробництва кормових зернових.

Українським чиновникам від аграрного сектора, серед яких і віце-прем’єр Іван Кириленко, які, за звичкою, покладаються на рятівний дощ, так само як найточнішім у світі вітчизняним статистикам, що успадкували стандарти цієї найпередовішої у світі радянської науки, залишається тільки дякувати колегам, котрим ані (несподівано!) сильні морози в грудні, ані льодова кірочка в січні-березні, ані суховії в травні не заважають давати об’єктивні прогнози. Відчизняні спогади про майбутнє виглядають таким чином: збір зерна не більше нiж 35 млн. тонн, включаючи 12—14 млн. тонн пшениці. Звідси нова аграрна ініціатива про прямі дотації на хліб низькооплачуваним категоріям населення, з якою виступив на початку травня аграрний міністр Сергій Рижук.

Скорочення зернового експорту, природно, позначиться на притоці до країни іноземної валюти, а відповідно, може внести елемент ризику у стійкість гривні. У зв’язку зі скороченням виробництва зернових культур на ринку окремих областей, можуть виникнути диспропорції й ажіотажний попит, які (так у нас часто буває) почнуть гасити адміністративними заходами, що ще більше загострить становище і може позначитися на хлібних цінах. Звідси недалеко і до сплеску інфляції...

Щоб не допустити такого сценарію, Президент України Леонід Кучма, як стало відомо у вівторок, підписав указ «Про додаткові заходи щодо стабілізації ринку зерна». Документ спрямований на стабілізацію продовольчого ринку і посилення конкуренції на ньому, усунення диспропорції в товаропотоках і цінах на зерно та продукти його переробки, впровадження механізмів державного регулювання ринку зерна і посилення захисту прав споживачів. Уряду доручено вжити заходів із закупівель зерна до Держрезерву, організувати інтервенцію на ринок, формувати регіональні ресурси виключно через акредитовані біржі і використовувати їх для зниження рівня товарних і цінових коливань.

Заходи, заплановані керівництвом країни, видаються вельми своєчасними, оскільки ситуація на зерновому ринку погіршується. У травні регіони України активізували закупівлю борошна з Держрезерву. Його голова Микола Песоцький повідомив: «У травні дуже серйозно зросли обсяги продажу борошна з держрезерву і збільшилася кількість звертань регіонів». (Хоч з початку хлібної інтервенції регіони неохоче купували борошно з Держрезерву, виявляючи більшу цікавість до закупівель продовольчого зерна). У наступному сезоні Держкомрезерв планує щонайменше в 2,5 разу збільшити закупівлі зерна з урожаю 2003 року з метою проведення інтервенції на зерновому ринку в період зростання цін. М. Песоцький передбачає, що ціни на зерно в 2003—2004 маркетинговому році через погані види на урожай будуть удвічі вищими, ніж нинi. У зв’язку з цим голова Держкомрезерву навіть пропонує зосередити все держрегулювання цього ринку в його відомстві і замість передбачуваного фінансування заставних закупівель ДАК «Хліб України» виділити Держрезерву кошти на закупівлю зерна нового урожаю.

Щоправда, уряд, мабуть, має намір іти іншим шляхом. Він уже прийняв рішення створити держпідприємство «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств АПК», насправді призначене для реанімації «Хліба України». На агентство повісять усі борги материнської компанії й обов’язок «вибити» їх із сільгосппідприємств-боржників. Питання лише в тому, чи не доведеться наступного року створювати агентство-2...

До «битви за хліб» приєднався й Антимонопольний комітет. Як повідомив «Дню» його голова Олексій Костусєв, з початку квітня за дорученням Президента й уряду АМК проводить комплексне дослідження ринків зерна, борошна, хліба і хлібобулочних виробів із метою знайти і припинити монопольні зловживання і не допустити тим самим підвищення цін на хліб. На даному етапі ціни вдається стримувати. Як вважає Костусєв, переважно це пов’язане з жорстким державним регулюванням, а також зниженням хлібопекарними підприємствами своїх витрат.

Разом із тим О. Костусєв заперечує наявність монопольних порушень при експорті українського зерна нинішнього маркетингового року. У поставках за кордон брали участь 557 компаній, у тому числі зарубіжні зі світовими іменами. Але левова частка експорту все ж припадає саме на вітчизняні компанії. При цьому три найбільшi експортери зерна зайняли менше 25% ринку.

Отже, знайшли і запобігли, по суті, дрібним порушенням, вплив яких на ситуацію на зерновому ринку загалом не міг бути особливо помітним. Поки що всі зернові гріхи й огріхи впали на голову аграрного екс-віце-прем’єра Леоніда Козаченка. Генеральна прокуратура України, яка закінчила розслідування кримінальної справи, інкримінує йому зловживання владою і службовим становищем, нанесення шкоди інтересам держави, інтересам окремих громадян і юридичних осіб у вигляді втрат від експорту зерна з урожаю 2002 року в розмірі 1,5 млрд. грн.; втрат надходжень до держбюджету в сумі 21,6 млн. грн. від зниження тарифів і послуг при інспектуванні експортного зерна; збитків державі в сумі $6,8 млн. Крім того, його звинувачують у підриві авторитету і престижу органів державної влади, підриві продовольчої безпеки України. Слідчим прокуратури, звісно, видніше...

Тим часом незрозуміло, у відповідності чи всупереч рішенням керівництва, в Україні продовжує існувати звична для нашої країни система управління ринком і цінами. Так, Харківський губернатор Євген Кушнарьов доповів нещодавно Президенту, що ціни на хліб в області є стабільними. Як цього досягли? Харківським виробникам борошна і хліба, а також підприємствам, які торгують хлібними виробами, рекомендовано не підвищувати ціни на дані види продукції. Згідно з розпорядженням Є. Кушнарьова, учасникам ринку рекомендовано «тимчасово, до 1 січня 2004 року, зберегти без зміни ціни, які діяли за станом на 1 березня 2003 року». Тим часом практика ринкових відносин у нашій країні вже переконливо показала, що суто адміністративні заходи найчастіше у результаті досягають своїх цілей із точністю до навпаки.